Одного разу навесні я вирішив заготовити кленовий сироп. Відправився в сад, де ростуть молоді клени, щоб зібрати з них солодкий сік. Дивлюся — дятел підлетів до молодого клену: «Тук! Тук!.. » Негоже відлякувати птаха, зайнятого своїми пташиними клопотами. І я стою, чекаю, поки він перелетить на інше дерево.
А дятел не поспішає — видовбав кору і ласує кленовим соком. Ти ба який, знає, що кленовий сік не гірше березового. Нарешті, полетів. Але в ту ж мить звідки не візьмись два горобці. Пораються біля клена, по черзі п’ють сік, радісно цвірінькають — дякують дятлові, що пригостив.
Настала і моя черга. Відламав я гілку, встромив її в дірочку, яку дятел видовбав. Сік по гілочці кап, кап, кап …
Пробую на смак — солодкий!
Навесні дятел щедрий, всіх пригощає.
1 людська мова
2 добрі люди.
3. нападники
4 зілля
5 перетворення
я буду всегда рада помощь с планом вам я люблю робити плани
8букв та 8 звуків тому що ь- не є звуком а ї=й+і
Твір-опис "Осінь". Опис осеніОсінь. Різнобарвна, розмаїта. Спочатку вона пишна, золота й сонячна, а потім сумна, дощова, холодна. Восени красиво. Листя на деревах постійно змінює колір, а згодом і зовсім опадає на землю, вистилаючи її м’яким килимом.У середині осені з’являється чарівний острівець тепла й сонячної погоди, який називається бабиним літом. Його особлива прикраса - сріблясте тонке мереживо павутини, що блищить у кожному кутку.Всюди цвітуть яскраві осінні квіти - айстри, жоржини, хризантеми. Після дощу в лісі багато грибів. На кущах спіють ягоди. У садах теж пора урожаю - стиглі яблука, груші, горіхи, виноград. Це так чудово - зірвати налите яблуко одразу з гілки! Воно солодке і пахуче, дуже смачне.Осінь часто непогожа. За густими хмарами ховається небо, йде дощ – то дрібний, що настирливо накрапає, то сильний, холодний, що може йти без зупинки цілий день, а то й кілька днів поспіль.Буйство кольорів змінюється прозорістю та сірістю в кінці осені. Тільки ясне синє небо не втрачає своєї яскравості. Збирають урожай в полях, садах, городах. Потім прибирають сухе листя у дворах і на вулицях. Голими стоять дерева, часто дме сильний вітер, йде дощ. Холоднішає. Люди все більше поспішають сховатися в будинках і квартирах. З прощальними криками відлітають у вирій птахи. Відчувається, що скоро настане зима.Твір-опис осені (варіант 2)Одного разу вранці виходиш на вулицю й відчуваєш особливу прохолоду. От і осінь. Хоч сонце все ще яскраво світить, але вже не пече по-літньому. І вітер якось по-іншому колише дерева. І небо змінилося - ніби стало ближче. Сонячне світло пом'якшало, пожовкло, воно більше не сліпить очі.Зате радують око осінні вбрання природи - жовте, багряне, золоте листя дерев і кущів, строкаті квіти, ніжно-солом'яна суха трава. Ось яскраві яскраво-червоні ягоди шипшини, грона горобини, геть вкриті солодкими ягодами китиці винограду, рум'яні яблука а золоті груші у садах, забавні парасольки-гриби під деревами в лісі...І повітря змінилося. Тепер воно наповнене новими осінніми пахощами - запахом сухої трави, опалого листя, вогкості, стиглих яблук, осінніх квітів, винограду. У лісі пахне хвоєю та грибами. Повітря ніби стало чистішим - це зник запах розпеченого асфальту, влігся після дощу пил. Відчувається свіжість і прохолода.Осінь і звучить по-особливому. Шумить вітер, дощ дзвенить, шарудить опале листя. Вже не чутно літніх пісень цвіркунів, але як і раніше дзижчать бджоли й оси, ласуючи стиглими грушами та виноградом. Безтурботний літній цвірінькання птахів змінилося тривожними криками. Скоро птахи великими зграями потягнуться туди, де і взимку тепло.<span>Осінь - красива, мінлива й зовсім ненудна пора.</span>
