Коли на вулиці холодно я одягаю свій теплий кожух. Мій дідусь узяв плуг і пішов орати город.
Молоде дерево.
Новий велосипед.
Неглибока річка.
Маленькі знання.
Гучне щебетання.
Неспокійний сон.
Черствий хліб.
Квашений огірок.
<u />Пісня коліскова-це наша рідна пісня.Цю пісню співали нам батьки коли ми були ще маленькі.Але деякі діти були без колискових.Коли дітки чують ту пісню,яку їм співала мама,їм стає гарно на душі.Колискова це перша пісня яку нам співала матуся чи тато!
Світ зміниться. Не світитиме уже яскраво сонце і якщо раптом комусь здасться, що крізь сірі хмари пробиваються сонячні промінні, то це ілюзія, адже це не що інше, як світло від прожекторів. Більше не побачимо ми голубого неба, але й споглядати на сіре небо, яким воно буде, стане розкішшю, яку можуть дозволити собі лиш люди, що живуть на самих вершинах багатоповерхівках, для інших - недоступно. Із низу видно лиш дуже високі будинки. Вони всі сірі і одинакові. Архітектори б хотіли будувати їх красивими та оригінальними, але задля економії простору вони були змушенні побудувати їх як одноманітні кам'яні коробки. Знаходитися в місті нестерпно, навкруг сморід й до жаху спекотне повітря. Поодинокі люди, яких рідко побачиш посеред вулиці, ходитмуть в медичних масках. Це ілюзія, вона їх більше не здатна захищати від токсичного повітря, але так спокійніше.
Ти повернешся додому, після років розлуки. Побачиш свій дім і не впізнаєш уже його. Про те, що це він, можна буде здогадатися лиш через вказівку Джі Пі еС. Після того, як зайдеш у будинок, то направишся на мінус шостий поверх, ти знатимеш де це, адже жив у точнісінько такому самому будинку, власне кажучи, в цьому світі всі будинки точнісінько такі ж. Стук у двері, ти удома. Даремно, що світ розвалюватиметься й кричатиме в агонії, ти вдома і це головне.
У меня тоже такая домашка! Найду ответ напишу!
