Кожний з нас замилював очі,чи не правда?
Інтернет — це велика, розгалужена (розподілена) мережа, що включає комп'ютерні вузли, розміщені у світі. Коли відбувається з'єднання із Інтернетом, то комп'ютер стає частиною цієї всесвітньої мережі комп'ютерів.Інтернет — це мережа мереж комп'ютерів, що зв'язані за допомогою міжмережевих шлюзів.Існує два важливих правила для з'єднання мереж із Інтернетом:<span>- усі мережі згодні використовувати єдині умовні познач
ки, щоб вирішити яким чином дані будуть переміщені, і як
будуть оброблені помилки;</span><span>- усі мережі мають загальний спосіб адресації повідо
млень і спеціальну ідентифікацію комп'ютерів, що знахо
дяться в системі Інтернет.</span>Засобами Інтернету можна використовувати електронну пошту, здійснювати пошук у базах даних, мати доступ і брати участь у телеконференціях і обговоренні різних питань, передавати файли та інше.Зауважимо, що Інтернет не є кампанія. Не існує єдиної влади, яка б керувала Інтернетом. Кожна автономна мережа в складі Інтернету має свої індивідуальні правила, інструкції, і приймає рішення щодо загального доступу до інформації. Ніхто не є власником Інтернету. Інтернет це інфраструктура, мережі якої можуть надавати доступ до інформаційних ресурсів, послуг зв'язку (електронної пошти, інформаційного табло, комп'ютерної конференції, архівів даних, віртуальних бібліотек і т. п.).Інтернет — не засіб зв'язку і не канали зв'язку. Інтернет — не засіб масової інформації (ЗМІ). Інтернет — не засіб виробництва. Інтернет несе в собі відтінки всіх трьох вищезгаданих якостей — зв'язку (як джерело комунікацій), ЗМІ (як джерело інформації) і виробництва (як основа для бізнесу).<span>Інтернет — це величезна мережа, що безперервно розвивається людьми, які користуються її послугами. Інтернет володіє унікальною світоглядною властивістю: це глобальне загальнодоступне середовище, інтелектуальної і культурної взаємодії людства. От чому ступінь розвитку Інтернет у державі на сьогоднішній день є критерієм розвитку демократії.</span>
Га-ла-су-ю-чи, сьо-год-нi, хло-пець, ус-мих-ну-ла-ся, по-вин-на, по-вiль-но, пiд-ве-чи-рок
1. Поширене
означення не треба відокремлювати комами в реченні:
<span> г) Край моря сонце золотить укриті лісом
гори.
</span>
2.
Поширене означення треба відокремлювати комами в реченні:
<span> б) Хто це там, оповитий в туман, заховався
за сиві каштани?
</span>
3.
Непоширене означення не обов’язково відокремлювати комами в реченні:
<span> в) Музика(,) бадьора, чарівна(,) полинула
через шкільне подвір’я.</span>
4.
Непоширене означення обов’язково треба відокремлювати комами в реченні:
<span> г) Ближче до старезного лісу, чорного,
густого, ставало сумно.</span>
1. Мнені завжди хотілося повернутися до рідного краю, де чарівно співають солов"ї, де широко простеляються лани, де буйно квітнуть садки.
2. Якщо пройти вперед сотню метрів, можна побачити старе дерево, що посадили мої односельці в кінці 19 століття.
3. Хоч дощик пройшов невеликий, все навкруги враз зазеленіло, бо цілюща вода дала рослинам сили для життя.