Весна приходить зі своїм яскравим сонечком, з теплом, з ясними небесами, рожевими світанками та золотими хмарами. Приходить і солодко пахнущими гілками верб, що розпускаються, жене зиму геть.
З приходом весни снігові хмари зникають, сонце лагідно й ласкаво блищить в ясному небі. В його осяяній синій вершині жайворонок співає вічно стару, вічно нову пісню. В голос весни свою пісню вбудовує і бурулька. І нехай її пісня монотонна, мотив невигадливий, але вона теж бере участь у весняному акорді звуків.
З настанням весни зимові вітри пройдуть, знесилять морози тріскучі з хуртовинами та завірюхами та помчать далеко-далеко за опівнічну сторону. Розтануть снігові гори, втече сніг, потемніє, розіб’ється на річці лід та понесе його в велику річку, а там ще далі — в синє море.
Незабаром хлопці візьмуться виправляти стару шпаківню і, затвердивши її на високій жердині, приставлять до нової, міцної конструкції.
Грицю?-крикнула Марічка-підійди до мене
Чітаю я вчорашню газету,є черствий хліб,зівяли квіти красиві,у мене стомлений вигляд, дує теплий вітер
Не дописати до кінця переказ, негарний вчинок, непрочитаний лист, не скосити траву, незадоволений, не вивчити, нехтувати, недооцінювати
Звичаі народу потрібно знати тому що вони знадобляться в подальшому житі