У 1884 році поміщик та цукрозаводчик Іван Харитоненко вирішив звести тут свою літню резиденцію. Будівництво маєтку закінчив вже його син Павло. Назву маєток отримав в честь доньки Павла Харитоненка – Наталії.
Головний корпус мав вигляд двоповерхового будинку стилізованого під казковий терем. Нажаль, цей будинок був зруйнований під час Другої світової війни. До наших днів збереглись парадні ворота, флігеля, господарські будинки, водонапірна вежа та стайні. Парадні ворота − останнє що залишилося у подібному з головним будинком стилі. Вони збудовані за задумом відомого архітектора Олексія Щусева, який, наприклад, проектував Мавзолей Леніна або Казанський вокзал у Москві. Могутні стіни арки вимощені великим камінням. В загальний об'єм арки входять також масивні ковані ворота та службове приміщення — сторожка з вузькими віконцями.
За брамою починається парк. Площа цього парку близько 50 га. Він поділений на дві частини – верхню і нижню. Верхня знаходиться на правому березі річки Мерчик і складається з дубового і соснового гаїв. Нижня розташована в гирлі річки. В нижній частини можна зустріти багато екзотичних видів дерев. Серед них:
- біла та одноколірна ялиця;
- біла та колюча ялина;
- жовта сосна;
- ялівець віргінський;
- липа кавказька, кримська, американська;
- болотний та червоний (північний) дуб;
- клен сріблястий;
- повисла та карельська береза.
В цілому у парку близько 100 видів дерев та чагарників.
Складнопідрядним називається таке складне речення, у якому одне просте речення за змістом і граматично залежить від іншого та з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова Дегосподар добре робить, там і поле буйно родить.
Складнопідрядне речення складається з головного речення й одного або кількох підрядних, що пояснюють головне в цілому або один із його членів. Від головного речення до підрядного можна поставити питання (Коли вийшли за село (коли?),зійшло сонце .Підрядне речення може стояти перед головним, після нього і в середині нього. Однак тільки після головного речення стоїть підрядне, якщо воно вказує на наслідок або відноситься до певного члена в головному речення. У вимові підрядне речення і головне розмежовуються паузою. Засобом зв'язку підрядного речення з головним виступають підрядні сполучники та сполучні слова. На відміну від складносурядних речень, у складнопідрядних сполучники і сполучні слова належать до підрядної частини речення.
Я дуже хочу піти до цирку.Хочу побачити чудернацькі фокуси,неймовірних повітряних гімнастів,які літають,немов справжні пташки.Як добре повеселитись разом із клоунами!Здаеться,що вони найсмішніші люди на усій планеті.Там будуть африканські слони,злі тигри та невгамовні мавпочки.Також хочеться послухати веселі пісні та частівки.А як не замилуватися гімнастичними вправами акробатів!Як відомо-сміх подовжуе життя,а у цирку я точно здобуду багато веселих емоцій!
Україна... Це слово, доторкаючись до найніжніших струн душі, викликає в моєму серці лише найприємніші, найяскравіші емоції. Адже саме тут я зростав, промовив своє перше слово. Україна - це не просто земля, це не просто терени. Тут починаються невеличкі джерела, які згодом перетворюються на повноводні річки.
Українська пісня супроводжує мене впродовж усього життя. Сизими ночами моя матуся співала колискові. Ні одне свято не обходить без неї. Волелюбний український народ створював пісні навіть у найважчі часи й періоди.
Споконвічні традиції й культура зберігають саме той вогник, те сердечко України. Чудова природа милує очі багатьох людей. Від зелених Карпатських гір до широких золотих степів чується українське слово, яке визнане одним із наймилозвучніших у цілому світі!
Усе це - моя Україна. Це я.