<span><span>Один раз я прийшла в комору дістати варення. </span><span>Я взяла банку і побачила, що вся банку сповнена мурахами. </span><span>Мурашки повзали і в середині, і зверху банки, і в самому варення. </span><span>Я вийняла всіх мурах ложечкою, змела колом з банки і поставила банку на верхню полицю. </span><span>На другий день, коли я прийшла в комору, я побачила, що мурахи з підлозі приповзли на верхню полицю і знову заповзли в варення. </span><span>Я взяла банку, знову очистила, обв'язала мотузкою і приростів на гвоздик до стелі. </span><span>Коли я йшла з комори, я подивилася ще раз на банку і побачила, що на ній залишився один мураха, він скоро бігав кругом по пляшці.</span><span>Я зупинилася подивитися, що він буде робити. </span><span>Мураха побігав по склу, потім побіг по мотузці, якою була обв'язана банку, потім вбіг на мотузочку, якою була прив'язана банку. </span><span>Вбіг на стелю, зі стелі побіг по стіні вниз і на підлогу, де було багато мурах. </span><span>Вірно, мураха цей розповів іншим, по якій дорозі він прийшов з банки, тому що зараз же багато мурах пішли один за одним по стіні на стелю і по мотузці в банку, по тій же самій дорозі, по якій прийшов мураха.</span><span>Я зняла банку і поставила її в інше місце.</span>...</span>
<span>Я дуже люблю ходити у походи. Це захоплення я перейняла у своїх близьких друзів. Це дуже цікаво, тому що з кожною новою подорожжю я відкриваю для себе щось нове. У минулому місяці я вирішила зробинити невелику мандрівку за місто разом з родиною. Хоча вже було холодно, та я отримала багато вражень від зимових пейзажів та покаталася на лижах. Під час катання ми зустріли багато пташок, які з захопленям шукали у пухнастому сніжку поживу та лісову красуню - білочку. На зворотньому шляху ми втомлені весело обговорювали мандрівку і пили теплий чай. Зима - найчарівніша пора року, тому я так ціную цю подорож.</span>
Осінь. Різнобарвна, розмаїта. Спочатку вона пишна, золота й сонячна, а потім присумна, дощова, холодна. Восени прикрасиво. Листя на деревах постійно змінює колір, а згодом і зовсім опадає на землю, вистилаючи її м’яким килимом.
У середині осені з’являється чарівний острівець тепла й присонячної погоди, який називається бабиним літом. Його особлива прикраса - присріблясте тонке мереживо павутини, що приблискує у кожному кутку.
Всюди цвітуть ,прикрасиві яскраві осінні квіти - айстри, жоржини, хризантеми. Після дощу в лісі багато грибів. На кущах спіють ягоди. У садах теж пора урожаю - стиглі яблука, груші, горіхи, виноград. Це так чудово - зірвати налите яблуко одразу з гілки! Воно солодке і пахуче, дуже смачне.
Осінь часто непогожа. За густими хмарами пригустими ховається небо, йде дощ – то дрібний, що настирливо накрапає, то сильний, холодний, що може йти без зупинки цілий день, а то й кілька днів поспіль.
Односкладні (їх граматична основа складається з одного головного члена - або підмета, або присудка):
Світало.
Доньці було сумно.
Двоскладні (їх граматична основа складається з двох головних членів - підмета і присудка):
За вікном починався ранок.
Донька сумувала.
МомомоаоомомоомомомлоакпгЙШПРуфм
