Будинок був рідним та незабутнім.
Це був червоно-жовтий будинок з великими вікнами.
Будинок мав три виходи.
Перший сніг рано вранці змушує повірити в казку.
<span>Перший сніг-як перша любов. Швидше за все розтане, але з нього починається казка. </span>
<span>А перший сніг, перший сніг. Вночі помре, не залишивши сліду, і так станеться - осінь попрощатися з ним назавжди. </span>
<span>Перший сніг - чудове явище!! Спочатку довго-довго його чекаєш, а потім з захопленням спостерігаєш за тим, як сніжинки укутують світ білою пеленою. </span>
<span>Перший сніг дивує і радує нас кожен рік, скільки б нам не було років</span>
Это английский. Напиши туда,, там помогут
<span>Михайло Остроградський народився у 1801 році на Полтавщині. До восьми років ріс серед селянських дітей. Потім було навчання в гімназії. Пізніше Михайла віддали до Харківського університету. Це визначило долю майбутнього вченого. Талановиті викладачі пробудили в Михайлові любов до математики. Остроградський сам став визначним математиком, палким пропагандистом знань, прекрасним лектором.</span>
Я дивлюсь на вас,
мамо,
Бо душа ваша — яблуня
Золота, золота...
Бо квітує в ній сонячно
Доброта.
М. Косякевыч
Мати... Красу жінки-матері оспівували з давніх-давен. їй присвячували вірші, поеми, пісні. Художники змальовували її неповторну чарівність. Скільки чудових зображень жінок з малим дитятком на руках! Скільки в погляді матері ніжності, тривоги за майбутнє її рідної крихітки! Так ясно і просто каже прислів'я про те, що мати — це людина, яка найрідніша у всьому світі: "Нема цвіту пишнішого, як маківочка, нема роду ріднішого, як матіночка". Ні за які скарби не придбати матір. Яскраво свідчить про це народна творчість: "Нема того краму, щоб купити маму", "Матері не купити, ні заслужити".
Моя матуся. Це струнка, звичайна, проста жінка. Така приємна у розмові. Без нарікань на долю, без жалів. Як подих вітру. Лагідна така! А якщо і зробить зауваження, то чемно, тихо, ввічливо. "Материн гнів — як весняний сніг: рясно випадає, та скоро розтане".
Як приємно, відчуваючи тепло материної руки, її подих, ніжно пригорнувшись до її плеча, розповісти про свої мрії, поділитись роздумами про прочитану книжку, довірити все те, що хвилює і бентежить... Вона порадить, заспокоє, втішить і підбадьорить.
"На сонці тепло, а біля матері добре". Коли часом я хворію, то моя мила ненька хвилюється, піклується про мене з особливою увагою. "У дитини заболить пальчик, а в мами — серце":
Люблю, коли мама
Для мене співає.
Із мамою вдвох
Сумно нам не буває... Люблю свою маму, —
Ви, певне, так само,
Люблю вже за те,
Що вона — моя мама!
Ю. Михайленко
Хай довгими будуть твої літа, душа твоя хай не старіє!
