Ми з друзями нарешті добігли до річки . Мені вірша слід довчити до вечора . Щось тишком зашуміло за тином. Андрійко відплив від причалу.
Кожній людині слід виховувати свій характер протягом усього життя
Я вважаю, кожній людині слід виховувати свій характер протягом усього
життя. На мою думку, вдосконалюватися потрібно завжди. Адже ще ніхто не
народився сформованою особистістю. Зазвичай, усі вміння та навички,
особливості характеру людина наживає з часом.
Як на мене, кожен має право самостійно обрати свій життєвий шлях.
Рухатися вперед чи залишатися на місці - особистий вибір кожної людини.
Але, не зважаючи не це, характер продовжує змінюватися, можливо, не
завжди на краще, адже він "запам'ятовує" усі події людського життя.
Підтвердженням тези може бути те, що деякі люди нізащо не погодяться
повторити вчинки, які здійснювали раніше. На це може бути будь-яка
причина, але, на мою думку, головна - та, що характер людини
вдосконалився. І перш ніж щось робити, вона ретельно думатиме. <span>
Кожна людина є господарем свого характеру
та життя. І якщо характер виховувати, викорінювати злі риси та докладати
зусиль для розвутку хороших, то можна досягти будь-якої мети. Але для
цього потрібно діяти, а не сидіти склавши руки.</span>
Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ.
<span>Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині. </span>
<span>Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом. </span>
<span>Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть. </span>
<span>У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь. </span>
Это слово пишется раздельно:
щедро обдарований
<span>Жили у країні Граматиці українські префікси. Було їх дуже багато: Роз-, Без-, Під-, Над-, Від-, Між-, Перед-... І були вони поважними, і пишалися собою, бо служили Українській мові - одній з найчарівніших мов світу.
Шанували префікси порядок, вони завжди знали, де й коли стати, як змінити слово, як грамотно писатися.
Але в кожній сім'ї бувають проблеми... Префікси З- і С-, жваві пустуни, були великими друзями, їх завжди бачили разом. Як вітер, гасали вони наввипередки по палацу. Тільки й чути було: з-з-з-, с-с-с-. Не в одного з поважних префіксів аж голова йшла обертом від того гасання. А коли кликали всіх до роботи, З- і С-створювали такий безлад у країні! Уявляєте, як вони з розгону, не задумуючись, ставали коло якогось Слова! Хто перший добіг, той і став. Так, кого хочеш, можна збити з пантелику!
Поважні префікси часто соромили пустунів, закликали їх бути серйознішими, відповідальнішими, - одним словом, виховували... Особливо обурювалися префіксиРоз- і Без-. "Ми теж можемо вимовлятися нечітко, але ж пишемося завжди однаково, бо інакше це було б неповагою до себе та й до інших префіксів взагалі!"
Але вмовляння не допомагали. І тоді префікси зібрали Велику наукову раду. Вони виступали з доповідями, сперечалися...
І нарешті ухвалили ПРАВИЛО:
префікс С- пишеться перед буквами К, П, Т, Ф, X,
префікс З- пишеться перед усіма іншими буквами.
І все.</span><span>З того часу префікси З-, С- і пишуться за такими правилами. Бо ПРАВИЛА є обов'язковими для виконання.</span><span>Хіба що невігласи цього не знають. Але у нас таких немає!</span>
