Привіт мамо! пвлгчврпрвпанівоапіворгвапплвгволпваашв івгагвропівлоапгнлнр шгвіаршогнляівагн8ггонгвіа гшгіоврпвапчс
Серед лісу замаячила хата, прикрита білим товстим шаром м'якого снігу. На безлюдному дворі виднілася копиця торішнього сіна. За нею кружало густого терну, ніби виткане із срібного павутиння.
Четыре черные чертёнка чертили чёрными чернилами чертёж
Ледь-ледь, тишком - нишком, пліч - о - пліч, всього - на - всього, десь - колись, по - нашому; внічию, нанівець, стрімголов, наодинці, зрештою, чимдуж;
Ось і настала нарешті довгоочікувана зима: випав перший сніжок, потягнуло морозцем, іній розмалював вікна. З птахів, велика частина яких полетіла на південь, залишилися небагато; незвична тиша лише зрідка порушується шурхотом чиїхось обережних лапок Даком снігу, що впав з ялини. Звірі розділилися на дві групки: одна міцно спить в теплій нірці, інша метається в пошуках корму.
Ведмеді солодко сплять у барлозі, посмоктуючи лапу - ніхто не порушує ідилію лісу протяжним ревом і хрускотом ламаються гілок. Лише вовк, упустили видобуток, зрідка завиє протяжно на весь ліс; одинокий лось обережно пронесеться мимо, не зачепивши ні гілочки.
Неподалік від лісу стоїть село: видно черепичні дахи, чутний гавкіт собак, цівки диму направляються в небо. Ось мужичок вийде за хвіртку з відрами і попрямує до колодязя, вода в ньому замерзла - піде мужичок назад в хату і повернеться з сокирою.
<span>Неможливо не замилуватися і красотою сніжного поля - прекрасна пора року зима.</span>
