Коли ми повертались назад,ліс повністю прокинувся і ожив,і цілий наповнився пташиним радіснив гоміном.
Доречі заговорив я про весну :весною легко розлучатися,весною і щасливих тяне в далечінь.
немає нічого,що б стосувалось чесних людей.
стрімголові наїздники помчались.
<em>Останні теплі вересневі дні. Тепло потороху відходить, поступається місцем холодам. Старий дід вітер, випускає своїх коників-вітруників на пасовисько. Пркрасна дівчина Осінь, розмальовує листки в теплі кольори. Червоний, багряний, жовтий... Відлітають у теплі краї журавлі, прощаються із рідною землею. Тяжке, сумне кру, кру, кру... "Повретайтеся! Повертайтеся, журавлики мої!" </em>
Це було дуже далеке дитинство. Мое крисло болило вид перегару, а я сидив та пив мед. А воно стикало на мои грязни вуса, яки я не мив. Це будлто найкраще дитинство!
Українська творчість займає дуже вагаме місце в житті сучасної молоді.Бульшості одразу спаже на думку питання :"Чого?".Наприклад тому,що кожна сучасна пісня,картина,вірші беруть початок у етнографії рідного краю та мають дуже глибокі корені.Детальніше про пісні.Пісня-це душа народу, її печаль і радість,сльози і щастя.Якщо не було б української народної пісні - не було б і народу.А пригадайте які малював картини Шевченко,як вони були пройняті смутком і печаллю,а вірші це ж перлина української творчості!Давайте все ж таки зізнаемося,що ми все частіше тягнемося до народно,до етнічного,до болі знайомого життя,яке називаеться народна творчість!