Колись я бачив зайчика. Він був такий пухнастий та сіро-білого кольору. В нього були дуже довгі вуха та маленький хвостик.
На дотик він був як сніг, але теплий. Взимку я ледь розгледів його серед снігу.
<span>Догорає літній день. Сонце повільно хилиться до обрію. Воно вже не таке палюче й сліпуче, як удень, а м'яко пригріває теплими вечірніми променями.Диск сонця набуває яскраво-помаранчевого кольору і стає тим більший, чим ближче спускається до землі.Коли сонце торкається нижнім краєм горизонту, спадають вечірні сутінки. Якщо на небі багато хмарин, вони розцвічуються усіма фарбами заходу - від яскраво-жовтої до приглушено фіолетовою.Велике помаранчеве сонце прощально палає, повільно зникаючи з виду.Земля занурюється в сутінки.</span>
Не переводячи духу, я вчора дивилася, як моя матуся готувала мені їсти.
Вчора, прикусивши язика, я нічого не могла сказати.
Коли я з матусею,не чуючи ніг, йшла у гості, я дуже втомилася.
Сьогодні я, не покладаючи рук, допомагала своїй бабусі.
Дуже давно, мій брат, склавши руки, сумував без діла.
Не піднімаючи голови, я нічого не зрозуміла.
На вихідних я, не стуливши очей, працювала невпинно.
Моя сестра, спустивши рукава, почала робити дуже гарні поробки.
Коли моя мама готувала обід, я, не зводячи очей, спостерігала за нею.
Море - це гарне місце для відпочинку. Багато сімей та родин їдуть на море щоб відпочити. Тепла водичка, пінні приливи до берегу моря. Весело купатися й в дощову погоду так й сонячну. Гарний настрій мають родини після визиту до моря. Я дуже люблю їздити на море.
<span>Переді мною – вишиванка. Її зробила моя бабуся своїми руками. На білому, як сніг полотні, розкинулися чарівні квіти та листя, чудернацькі та загадкові візерунки. «Це на удачу, ця квітка - щоб добробут був у сім’ї» - розповідала мені бабця, обережно та лагідно проводячи пальцем по вишиванці. «Мене навчила моя мати, яка у свій час теж опановувала це мистецтво під наглядом своєї матері, твоєї прапрабабці», - продовжує вона: «Тут вся наша історія, все життя українців, всі надії і сподівання. Можливо і ти колись захочеш дізнатись про це більше». З тих пір для мене вишиванка є не просто шматком тканини з візерунками. Вона для мене є священним скарбом моїх пращурів.</span>