Я бачив випадок, коли футболiст пiд час матчу втратив свiдомiсть.
Я була недавно в бабусі в селі там так багато чогось нового я відкрила новий світ . так я багато довідалась із вуст бабусі що корови з нею дружать багато дають молока бабуся співає для них пісні трава та чудова так пахне а дерево в саду його бабуся назвала деревом життя тому що все життя із бабусею було це дерево там співають соловї та ластівки літ ають сонце світить все росте не передати словами вам потрібно самим поїхати і побачити цю красу . кожного ранку я вставала вмивалася із річки купалася в річці гуляла загоряла друзів найшла всі хороші і зрозумілі адже це головне доя людей господь дай цьому краю ще енергії прожити що не тількия побачила це ай світ ми будем кожного літа туди їхати і я буду прибирати за галявиною бабуся дуже була рада скілшьки би мені не було років аджея і її галявина для неї це історрія
З іменником: Знадвору почувся дитячий плач.
З дімловом: Дідусь сказав: "Плач,плач, дитино, може пройде".
Зимовий ліс схожий на зачаровану країну Снігової королеви. Тут царює тиша. Пухнастий білосніжний килим вистеляє землю. Він також накинутий на гілки дерев, як шуби.
Здається, ніби дерева в зимовому лісі одягли казкове вбрання. Все навколо прикрашене сліпучим снігом, прозорим льодом та сріблястою памороззю. Ліс – неначе скарбниця тендітних зимових коштовностей.
Тільки гілки замерзлих дерев іноді риплять та тріщать від морозу. Та скрипіння снігу під ногами порушує тишу під час прогулянки зимовим лісом. Але взагалі взимку тут важко прходити. Можна провалитися в замет по коліна, а бува, що й по пояс.
Коли йдеш зимовим лісом, здається, що в ньому немає жодної живої душі. Нібито всі птахи, звірі й комахи покинули цю місцевість в пошуках тепла або залягли в сплячку. Навіть ворони подалися до міста, годуватися біля людей. Але цієї ж миті заєць-біляк, невидимий на снігу, спостерігає за мандрівниками. Життя в зимовому лісі затихає, але нe зупиняється.
Сонце кругле жовте жарке и без ньогу мы бы померлы