1) слово бриніти перевірити наголосом не можна, бо у спільнокореневих словах забриніло, бринить і под. и не під наголосом, навпаки - к виняток уживається слово бренькіт з наголошеним е, проте є правило, що у власне українських словах у коренях переважає буквосполучення ри: криниця, стриміти, тривога, гриміти та ін.; щодо слова зберіг - е тут так само наголосом не перевіряється, проте тут можливе чергування і-е в другому складі: збережений-берегти-зберігати-зберіг;
2) слово негода пишеться так, бо слова года немає; не міг - дієслово з не має писатися окремо;
3) ми, воно, він - особові; своєї, наша - присвійні; що - відносний;
4) [ ], (що ), (коли ). Це складнопідрядне речення з кількома підряднмими з послідовною підрядністю (питання треба ставити від головного речення до першого підрядного, від першого підрядного до другого підрядного).
Сіллю,молодістю,миттю, <span> р<u>о</u>зкішшю,юн</span>істтю,врожайністтю,заповіддю,стійкістю,
Ответ:
Це звичайно не точно але у книзі гарно описано
Объяснение:
Прийшла осінь.<u> </u><em><u>Причаїлися гори, заворожені красою ще ніколи не бачених степів.</u></em> Ці гори осінь навіть прикрашала, вони здавалося були якісь могутні, по-справжньому осінні... Вже <em><u>сонце ставало кволе</u></em> <em><u>- осіннє</u></em>. Озера ставали вже не такими - <em><u>веселими, гарними, теплими</u></em>.
( те що виділено це відокремлені означення )<em />
• Вік живи — вік учись.
• Знання людині — що крила пташині.
• Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
• Знання красить, а незнання смішить.
• Учись змолоду — пригодиться на старість.
<span>• З усіх скарбів знання найцінніше, тому що воно не може бути ні вкраденим, ні загубленим, ані знищеним.</span>