Як знайти свій шлях в житті?Це насправді тяжка річ. Ніхто ніколи не знає, яке його призначення в житті. І ніхто не знає, як його знайти, допоки одного разу, ти не зрозумієш, що знайшов те, що шукав. Але незважаючи на те, що цей шлях самопізнання тяжкий та тернистий, повір, це цььго вартує.Шукай себе. Одного ранку ти проснешся і зрозумієш, що твій улюблений колір - білий, що зелений гіркуватий чай набагато смачніший ніж солодкий чорний. І що світанок подобається більше, навіть якщо у цю пору ти ще спиш. І зрозумієш, що це повільна пісня твоя улюблена. І емоційність - це привілегія. Навіть, якщо ти не вмієш танцювати, то ти пробуєш. І виявиться, що тобі непогано вдається математика та історія, а фізика - цікаве заняття, а ще, що англійська вартувала того часу. Самотність більше не розчаровує, а допомагає заспокоїтись. Дощ з грозою більше не навіває сум. І слухати аудіокнигу в маршутнці набагато приємніше, ніж музику. Одного ранку ти зрозумієш, що відчуваєш набагато більше ніж інші. І самопізнання не таке вже й страшне діло. Без книжки ти нікуди не вийдеш, навіть якщо вона просто лежатиме в портфелі. Тобі здаватиметься неймовірно дивним, що комос, як і глибини океанів, досі незвіднаний. І повір, це все так НОРМАЛЬНО. Бо ти шукаєш себе. Попри те, що шлях життя є унікальний для кожної дитини, це найвища місія. Ти знайдеш себе, як хтось знаходить через музику, через кохання, танець, емоцій, біль та силу. Кожен із нас особливий. Я наприклад, мрію під ліричну рок-музику, а мій сусід, наприклад, може мріяти, сидячи на підвіконнику, з чашкою какао.А потім, ти посміхнешся світанковому сонцю і будеш щасливий. Бо ти знайшов себе. І це твоє найбільше щастя.
Невгасимий:
не-префікс, вгасим-основа, гас-корінь, им-суфікс, ий-закінчення.
Любо і приязно. Тут все зрозуміло
,,Олеже , ти зробив уроки ?"— спитала мати сина.
(дуже надіюся що хоч трошки допомогла ❤❤❤)
- Добрий день, Україно!
- Добрий день побратиме..
- Чого сумна така, чого сльози біжать по обличчю твоєму?
- А чого ж мені радіти? Скажи, чого? Те что війна мене губить? Діточок моїх в землю ховає?
- Вибач, я знаю. ти виниш в усьому мене.. Через мене все, та що ж я вдію? Якщо властя не уймуться ні як.. Скажи рідненька, що?
- Ні, не тільки ваші власті в усьому винні, кожен суне носа і руки свої загребущі до мене, розбирають мене по часточкам, не залишиться ні чого скоро від мене.. а питання, навіщо це все? Навіщо?
- Україно, я не знаю навіть що й сказати, як зарадити тобі, як припинити це все..
- Я не прошу в тебе відповіді, Росіє, але я не стану на коліна, ні перед ким не вклонюсь я, все припиниться, я вірю в це, я буду Незалежною і Суверенною і Вільною країною!
- Укрїно, я теж хочу миру, не хочу воювати і смертей більше не хочу..
- Добре, Росіє, я зрозуміла тебе, мені приємно чути, що ти не забула нашої дружби і як і раніше ми будемо сестрами, І буде мир на землі! Допобачення.
- Я теж на це сподіваюсь, допобачення!
