Возвратное местоимение (с кого? - с себя)
Зворотний займенник (з кого? - з себе)
Рід незмінюваних іменників визначається за такими правилами:
а) назви осіб мають рід відповідно до статі: мсьє, денді — чоловічий рід; мадам, леді, пані — жіночий;
б) назви тварин мають, як правило, чоловічий рід: кенгуру, поні, шимпанзе, колібрі, але цеце (муха), івасі (риба) — іменники жіночого роду;
в) іменники — назви неістот належать до середнього роду: боа, кашне, шосе, галіфе, але авеню (вулиця), пушту, урду (мова), кольрабі (капуста) — іменники жіночого роду; сироко, торнадо (вітер) — іменники чоловічого роду;
г) власні назви мають рід відповідно до роду загальної назви: Туапсе — місто (середній рід); «Юманіте» — газета (жіночий рід); Міссурі — річка (жіночий рід); Кюсю — острів (чоловічий рід);
ґ) у складноскорочених іменниках, утворених із перших букв або звуків, рід визначається за родом головного слова словосполучення: ГЕС — гідроелектростанція (жіночий рід), СКБ — спеціальне конструкторське бюро (середній рід). У словосполученні і реченні рід незмінюваних іменників виражається за допомогою слів, із якими ці іменники пов´язані: красива леді, широке галіфе, кришталеве бра, «Юманіте» повідомила, Міссурі розлилася, шимпанзе стрибнув
<span>Білочка невеличке звірятко, яке живе у лісах та парках.
</span>Хвіст набагато більший від самої білочки. Він пишний і пухнастий. Лапки в неї короткі.. Завдяки гострим кігтикам тваринка швидко пересувається. <span>Зуби у білочки міцні і гострі. Вони легко розгризають горіхи.</span><span>
Мені подобаються білочки, і я з задоволенням спостерігаю за ними. </span>
<span>1)Означено-особове речення:
</span>Вигострю, виточу зброю іскристу (Леся Українка)
З нудного себе знову вислизаю, як равлик із палаючої хати<span> (І. Малкович)
</span><span>2)Неозначено-особове речення:
</span>Мене везуть у царство трав, річок і таємничих озер<span> (О. Довженко)
</span>Задзвонили у Констанці рано в усі дзвони (Шевченко).
<span>3)Безособове речення:
</span>Так тихо, тихо скрізь <span>(П. Тичина)
</span>Пахло чебрецем, свіжою травою<span> (М. Шиян)</span>
По-перше, лікар рятує від недуги чи навіть смерті людей. По-друге, хороші лікарі є чуйними, добрими, терплячими людьми, ми хочемо на них рівнятися. По-третє, у моїй родині є добрі лікарі, я пишаюся ними. По-четверте, професія приносить радість та щастя оздоровленим людям. По-п’яте, без лікарів, напевно, від хвороб загинуло багато людства. По-шосте, вони вміють застерегти нас, коли навколо лютує епідемія. По-сьоме, лікарі багато знають. Мусять постійно вчитися, бо з’<span>являються нові хвороби та лікарства.<u></u></span>