Н.В
вісімдесят п'ять
Р.Н
вісімдесят п'ятого
Д.В
вісімдесят п'ятому
ЗН.В
вісімдесят п'ять
ОР.В
вісімдесят п'ятим
М.В
на вісімдесят п'ятому
На мою думку, у дружбі найголовніше - вірність та довіра. Ці поняття мають певний взаємозв"язок. Справжній друг - це та людина, якій можна довірити будь-яку таємницю і бути при цьому повністю впевненим та спокійним у тому, що вона не буде розголошена. Друг - це людина, яка буде з Вами й у хвилини радості, і смутку. Вона буде справді щиро радіти Вашому успіху та сумувати через Ваші невдачі.Для того, щоб дружба тривала досить довго, слід робити певний внесок до стосунків. Не можна лише вимагати цього від інших. Щоб покращити свої стосунки з людьми, слід уміти вислуховувати, давати поради тому, хто цього потребує, співчувати, а також цікаво розповідати, піднімати настрій іншим.<span>
</span><span>
</span>
Мама - це перше слово, яке ми сказали в дитинстві. Мама-це та людина, яка тебе кохає, допомагає тобі, піклується про тебе. Матуся-це найдорожча людина у світі. Немає такої людини, яка не любить свою матусю. Мама може замінити всіх, але її ніхто не замінить ! Сенс нашого життя- це мільйон її поцілунків, посмішок, заради цього й живемо.
Моя мама найкраща у світі! Ми з моїм братиком її дуже любимо, вона енергійна жінка, сучасна. Моїй матусі тридцять років. Вона дуже добре виглядає, займається спортом та фітнесом, любить відвідувати басейн, грати в волейбол та в футбол. Моя матуся обрала професію бухгалтера. Вона підраховує матеріали які потрібні, які не потрібні. Моя мама дуже багато працює, аж десять годин на день. Щоб приготувати нам їжу моя матуся підіймається в 6.00 і готує нам їжу. Їжа в неї дуже смачна, поживна та корисна, вона любить готувати різноманітну і поживну їжу: кекси, піцу, пиріжки, рибу. Іноді буває так, що мама не вспіває готувати нам їжу ми готуємо її самостійно, і обслуговуємо себе самостійно. Іноді це буває нам на користь, вона привчає нас до самостійності. Коли у мами є час вона в’яже, моєму молодшому братику вона зв’язала светр, а зараз в’яже мені. Іноді ми всією сім’єю граємо в сімейні ігри. Також моя матуся дуже полюбляє орхідеї, і вирощує їх у себе на підвіконні. Для нас з братиком наша мама-це справжній друг, ми розповідаємо їй про свої проблеми, і вона нам допомагає, вона нас слухає та допомагає нам у важких ситуаціях. Іноді матуся буває в поганому настрої, ми її розвеселяємо, і в неї підіймається настрій. Моя мама добра та спокійна. Але вона не тому найкраща, а тому що вона наша матуся. Найдорожча та рідна.
<span><span><u>БРУДНЮЧИЙ
</u></span></span><u /><u />Відповідає на питання ( який ?)
Це прикметник
Рід:чоловічий
Називний відмінок
Це слово не стоїть у реченні тому не визначаю його роль
<span>РОЗБІР ЗА БУДОВОЮ :
</span>Бруднючий - бруд , брудно .
Основа-бруднюч
Закінчення-ий
Корінь-бруд
Суфікс-н та юч
( б р у д н' у ч и й ) 9 зв 9 б 3 скл
бруднючий
б -приголосний твердий
р - приголосний твердий
у - голосний не наголошений
д - приголосний твердий
н - приголосний м*який
у - голосний наголошений
ч - приголосний твердий
и - голосний не наголошений
й - приголосний м*який
<span><span>
</span></span>
<span>Веселе
літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі.
Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко,
немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої
тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки.
Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше
затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ.
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко
замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути
своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.
Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички
сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну.
Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і
кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними
розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається
вкритим тендітним оксамитом.
Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять
своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують
нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно
курличуть.
У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми
поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками
того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники,
композитори, поети. Настала золота осінь.
другий текст:
</span>
<span>Про осінь часто говорять: золота осінь. Чому, догадатися неважко:
листи на деревах із зелених перефарбовуються в самі різні відтінки
золотого й золотавого. Жовта охра, червона мідь, зеленувата латунь,
коричнева бронза, блідо-жовте й оранжево-жовте золото - ці кольори
насамперед нагадують про осінь. Подивишся на ліс, що весь пофарбований у
такі відтінки й мимоволі подумаєш: так, золота осінь. Це дійсно дуже
гарна пора, може бути, найкрасивіша в році. У всякому разі, багато
художників особливо люблять писати саме осінні пейзажі. Ця тема дає їм самий багатий вибір фарб</span>
Жаль, що пора ця зовсім недовга. Якщо календарна осінь триває три
місяці, то золота осінь - коли все дерева коштують жовті - усього
дві-три тижні. И, от порадувавши око чистими золотими відтінками, листи
раптом починають швидко обсипатися. Листя, що залишилася на деревах,
рідіє щодня, листопад підсилюється. Земля теж стає покритої золотом, це
золото - опалі листи - шарудить під ногами. І настрій небагато смутне
від того, що ця краса так недовговічна
<span>Чим більше листів на землі, тим менше їх на деревах. І один раз
листів на деревах не залишаться зовсім, тільки чорні голі стовбури. Це
теж усе ще осінь, але вже не золота</span>