2.Розмовляючи,схиляючись,збираючись,бажаючи,відірвавшись,молодіючи,умивши,умившись,розказуючи.
4.Не спитавши броду,не лізь у воду.
Не нахилившись,з криниці води не нап'єшся.
Не навчивши в пелюшках,не навчиш і в подушках.
М'ясом хвалиться,юшки не уївши.
Не скуби,не повивши
<span>Кедровые орехи растут на кедровой сосне в суровых условиях Сибири и Дальнего Востока. Дело в том, что кедровые орехи правельнее называть семенами сибирской сосны. Так как настоящий кедр растет в Ливане. Настоящий кедр был описан в библии и когда исследователи Сибири впервые увидели сибирскую сосну, они приняли её за библейское дерево и стали называть кедром.</span>
Ми зараз живемо у вік космічних швидкостей і комп’ютерних технологій, у столітті, в якому кожного дня отримуємо різну інформацію.
У кінці минулого століття багато вчених, осліплених великими можливостями кіно, телебачення й комп’ютера, прогнозували зникнення книжної культури взагалі. Для чого паперові книжки, якщо можна подивитись фільм? Так, можливості інформаційних технологій сьогодні досягли таких висот, куди не заглядали наукові фантасти. Але я сподіваюсь, що книги назавжди залишаться великим надбанням людської культури.
Починаючи читати нову книгу, я чекаю зустрічі з новою людиною, героєм або негідником, принцом або жебраком. Я аналізую той чи інший образ, створюваний автором, уявляю його одяг, рухи, погляди свого героя. Саме цього не може дати віно та телебачення, вони ж пропонують вже готовий образ, не залишаючи простору для польоту фантазії. А читання книг передбачає роботу думки й серця, а не просто використання «готового продукту». Важливо при цьому, які ми обираємо книжки. Усім відомо, що зараз у продажу з’явилася велика кількість низькообробної літератури, тому треба бути розбірливим під час вибору книжок. Можна «ковтнути» усі детективи і любовні романи, нічому не навчившись. А книга – це глибочезне, невичерпне джерело знань. Тому не можна відноситись до книг, як способу відпочинку чи розваги. Книжка повинна сприяти духовному розвитку людини.
Прочитую останню сторінку, закриваю книжку, а серце не хоче з нею розлучатися. Вона увійшла у моє життя, за торкнула струнку моєї душі, ця книга змусила задумалися мене багато над чим. А може, я ще повернусь до неї, перечитаю, знайду щось нове. Я вважаю, що кожен читач у справжній книзі знаходить для себе щось у будь-якому віці. Не випадково до книги тягнуться й діти,, й дорослі, й дуже часто кілька поколінь в одній сім’ї «вихоплюють» один в одного одну й ту саму книгу.
Звісно, для пошуку певної інформації розумніше використати комп’ютер: він швидко знайде й надасть необхідну відомість. Хіба не цікавіше побачити красу рослинного та тваринного світу або спостерігати за зміною молекули, ніж прочитати про це у підручнику? Тут, звісно, книжка поступається кіно й телебачення, але якщо говорити про художні твори, я ніколи не обрав екранізацію.
Книжка передає нам досвід минулих поколінь, їхні ідеали, шляхи пошуку істини. І в наш час Інтернету та космічних польотів книгу ніщо не замінить. Я впевнений, що людство буде завжди берегти й цінувати книжку.
Звонко и беззаботно щебетали птицы. Суворовке всегда идут стройно, бодро, красиво. Нас встречали тепло и приветливо. Мы, видя друг друга, то радостно, приветливо и весело улыбаемся. Край мой, люблю тебя днем ночью, утром и вечером и не знаю края своей любви.
