Одно высказывание соответствует другому,так как в первом говорится что право может быть там где есть справедливость,и не может быть там где ее нет,а во втором говорится о фашизме,где было право,но не было справедливости в нем,то есть права как такового и не было под господством нацистов
Хобби это занятие в свободное время лично моё хобби играть на гитаре
Друг это....тот кто с тобойдо самого конца....
Я очень преданныйдруг!Никогда не брошу и не придам!Если кто-то из моих друзей уходит к другому его другу я не злюсь а воспринимаю это спокойно!
1.Социализация-это приспособление человека в обществе. Она проходит три стадии: дотрудовая, трудовая и послетрудовая.
2.Подражание родителям-это подобное поведению родительским действия, которые человек порой неосознанно повторяет. Подражание может длиться всю жизнь.
3. Основные стадии жизненного цикла человека:
детство, юность, зрелость, старость
5. социализация и воспитание практически похожи.главная задача приспособить к жизни общества.
7. в процессе воспитания есть такие противоречия, как что необходимо ребенку и что ему самому хочется. А также всяческое поощрение старшими членами семьи(бабушки, дедушки) против строгости родителей. В воспитании должен быть найден компромисс,который устранит все проблемы.
Красивими і водночас дуже сумними є легенди про походження квітів, особливо осінніх.
Одними з найпоширеніших у нас є айстри, хоча родом вони з Північної Америки. Їх забарвлення надзвичайно різноманітне, тоненькі пелюстки зазвичай асоціюються із зіркою. Тож не дивно, що в більшості легенд айстри ведуть своє походження від зірок.
Колись індіанці Північної Америки розповідали, що один молодий мисливець, безтямно закоханий у найвродливішу дівчину племені, пообіцяв подарувати їй зірку з неба, якщо вона погодиться одружитися з ним. Ввечері, коли на небі спалахнули зорі, всі чоловіки племені зібралися подивитися, як хвалькуватий наречений виконає обіцянку. Юнак підняв лук і вистрілив. А через мить високо в небі розсипалася на палаючі іскри срібляста зірка. Розгнівався Бог на смертного, що насмілився збивати з неба зірки, адже якщо всі наслідуватимуть його приклад, на небі нічого не залишиться! І наслав Бог на землю страшну бурю. А коли вона стихла, сміливця, який збив з неба зірку, вже не знайшли. Тільки схили навколишніх пагорбів густо рясніли красивими променистими квітами. Відтоді індіанці називають їх айстрами або «зірками, що падають».
У легендах інших народів айстри також вважаються частинами зірок і символом смутку за втраченим раєм, за неможливістю піднестися в небо.