“Джури козака Швайки” аналіз Жанр – Історико-пригодницький роман Рік видання – 2007 Тема «Джури козака Швайки» – зображення пригод дванадцятирічних хлопчиків Санька та Грицика у супроводі сміливого вивідника Швайки у складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва Ідея «Джури козака Швайки» – Уславлення дружби, вірності рідній землі, потреби захисту її кордонів, засудження зради
Я вважаю ,що цей вислів означає ,що хлопчик дуже хоробрий,вихований,працьовитий ,слухняний просто золото!!!
Пурпурові вітрила – це повість-феєрія Олександра Гріна про віру в чудо та мрію.
Книга розповідає читачам про життя дівчинки Ассоль, яка в маленькому віці втратила матір. Дівчина жила разом зі своїм батьком, який виготовляв іграшки, щоб заробити хоч трішки коштів на прожиття.
Одного разу доля влаштувала Ассоль зустріч зі старим чоловіком на ім’я Егль. Він розповів, що до неї неодмінно припливе принц на кораблі з яскравими пурпуровими вітрилами. Дівчинка щиро вірила, і одного чудового дня її мрія стала реальністю.
На перший погляд, усе зрозуміло. Дракон Грицько є втіленням добра, він здатний на самопожертву заради дружби та кохання, нехтуючи інстинктом самозбереження. Адже самопожертва — це риса, протилежна егоїзмові, коли людина жертвує собою, своїми особистісними інтересами задля єдиної мети, заради благополуччя інших. Тому Грицько під час поєдинку навмисно піддається й гине від списа джури лицаря Лавріна... А незадовго до цього помирає від старості мудрий пустельник, який навчив дракона грамоти. Отже, здається, підступний князь досяг своєї мети, зло перемогло добро. Але якщо замислитися, то не все так однозначно у творі Ю. Винничука. Адже автор не дарма показує нам страждання підлого володаря, який усвідомив свою помилку й гірко пожалкував про неї. Ми бачимо, як кається князь біля могил дракона та пустельника, називаючи їх найкращими друзями. Лицар Лаврін під час поєдинку дивним чином зумів розпізнати добру натуру дракона та відмовився знищувати його. Таким чином, у князівстві залишилися розумні, чесні, добрі люди! Настуня одружується не з чоловіком, якого дібрав їй батько, а з джурою, у якого сама закохалася. Врешті-решт, залишилися романтичні вірші дракона Григорія, які здатні пробуджувати в мешканцях Люботина незважаючи на те, що позитивні персонажі казки-повісті «Місце для дракона» гинуть, перемагає все ж таки добро, а не зло. Автор доводить нам, що життя жодної світлої особистості не проходить даремно, вона залишає після себе добрий слід на землі, у душах інших людей. І далі вже від них залежатиме, яким шляхом вони прямуватимуть — світла чи темряви.