А что вы имели в виду 386???
Для кожної людини найріднішою є та земля, на якій народився і живеш, та країна з якою повьязуєш своє життя,- це Батьківщина.Її не вибирають, як не вибирають батьків.»Можеш вибирати друзів і дружину,-писав Василь Симоненко,- вибрати не можна тільки Батьківщину».
Слова «Батьківщина» і «батьки» є спільнокореневими, і для людини це — коріння. яке дало життя.»Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя»,- писав Сенека.
загрузка...
Батьківщина -це рідний дім, де на тебе чекають завжди з любовью і надією.Рідна земля дає нам сили для життя.Достятньо подивитися на голубе небо і думкою, як у тій чудовій пісні. полинути аж до сонця і зірок. поглянути на Землю-і нам відкриється нова планета-край, що нагадує собою серце,-Україна, співуча рідна моя земля.
І моє серце саме з нею!
Синонім до слова дозвілля: відпочинок розваги
Вулиця мого дитинства
Для кожної людини назавжди залишаються в пам'яті ті місця, де вона народилася і провела своє дитинство. І як далеко не закидала нас доля, але кожного манить до себе рідний дім, рідна вулиця. Після довгої розлуки все здається миліше і дорожче нашому серцю. Так буває і зі мною, коли повертаюся додому після літніх канікул, коли знову крокую Дичківською вулиці, на якій живу разом з батьками.
Вона нічим особливим не відрізняється від інших вулиць села. Тут розташоване невелике підприємство, де можна купити або полагодити автомобіль. Перетинає вулицю річка Гнізна зі своїми притоками. В кінці вулиці - пасовище і млин. Паралельно нашій вулиці проходить залізнична колія, а за нею видніється ліс.
Якщо стати на краю лісу, видно мою вулицю: біленькі будиночки під червоною черепицею потопають в буйній зелені садів.
Я люблю свою вулицю в будь-який час року. Люблю її затишні садиби, привітні віконця будинків, високі дерева, квітники і доріжки у дворі.
Але вулиця без людей, як ліс без птахів. На моїй вулиці всі люди привітні та ласкаві. Хоча я і не знаю їх всіх по іменах, і в селі прийнято з усіма вітатися.
<span>Найбільше люблю свою вулицю вечорами, коли притомлені люди сидять на лавках біля будинків, гомонять через паркан один з одним, а сільські дітлахи виходять пошуміти. Тільки тоді відчуваєш, що навколо тебе - усі рідні, хороші люди з нашої вулиці.</span>
Цей світ створений для людей,щоб вони населяли його.моє призначення для світу маленьке.маленька часточкоа мене навіть не становить всьому світові.на цьому світі я живу щоб радіти любити бути взагалі щасливим.і що не робиться то робиться накраще!