Пре-префукс,двічн-корінь,ий-закінчення
Ответ:Дощ наздогнав нас. Перші краплі його навшпиньках йдуть по запорошеній дорозі, ніби вислана тільки розвідка. Здається, що це тільки проба дощу. Але ось вже шумно, суцільною стіною кинулися головні сили.
Дощ бушує над полем. По дорозі біжать пінисті струмки, неначе наслідують бурхливі річки. Вітрове скло заливають суцільні пінисті потоки, а дах фургона гуде, як великий барабан. Але літній дощик не те, що восени. Він йде відразу, так само як і почався.
Умиті поля дихають глибше. На вусатих колосах ячменю, як алмазні підвіски, виблискують крапельки вологи. Попереду, над дорогою, встає кругла семиколірна веселка, немов святкові ворота.
Объяснение:
Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім’ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 році був призваний служити в армії. Учасник німецько-радянської війни. Після війни навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. Друкуватися почав з 1940 року. Пік популярності поета припав на 1980-ті. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. У 1950–1961 роках — заступник головного редактора журналу «Перець», згодом заступник головного редактора журналу «Мистецтво». Найвідоміші збірки Павла Глазового — «Великі цяці»,»Картикатури з натури»,»Смійтесь,друзі,на здоров’я»,»Сміхологія. Посібник для всіх, кому любий сміх». Павло Глазовий лауреат премії імені Остапа Вишні в 1988 році за книгу «Сміхологія». Жив у Києві на вулиці Льва Толстого, 25. Помер 29 жовтня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Одного разу кактус,почув за своєю спиною як з нього насміхаються фіалки.Ітут на другий день повз кактус і фіалки проходив хлопчик федько який ламав все на своєму шляху.Фіалки злякалися що він зможе зірвати їх але ж вони такі гарні квіточки.І тут де не візьмись прийшов федько тільки но він нахилився до квіточок як кактус взяв і вколов його.Після цього випадку всі на лугу стали поважати кактуса.
