Літо... Літечко... Скільки хорошого і теплого у одному тільки слові. А скільки хороших асоціацій... Літні канікули, літній відпочинок. Літо - пора року, яка поєднує у собі все найкраще, що відбувається протягом року. І нічого не може затьмарити приємних вражень від літа, ні робота, ані спека. Адже влітку, казкові краєвиди милують гостре око мудрої людини, яка вміє вбачати красу. Он на голубому, шовковому небі чисті, білосніжні і пухкі-пухкі хмаринки. А розташувалися вони як гарно. Вони, мов коштовні прикраси на краєчках головного убору. А далі, на лінії горизонту, небо плавно переходить у зелене, своєрідне море. Море соковитої, мякої травички, між якою де-не-де зустрічаються пухнасті головки кульбаб. В обличчя повіє теплий літній вітерець і здається - чого ще треба для щастя.
<span>Конвалія - одна з перших весняних квіток . Ця невибаглива рослинка - маленька та скромна. Вона має два великі різьблені листочки темно-зеленого колору. Квіточки - білі, нiжнi і тендітні, схожі на маленькі дзвіночки зібрані в довгу китицю. Вони несуть чарівний весняний запах. Конвалія здавна є символом щедрості, душевної відкритості й вищої довірливості, а тому вона дуже вразлива до стороннього впливу. Через це конвалія водночас виражає життєву беззахисність. Цим вона стверджує, що ніжна і відкрита краса потребує покровительства, а без нього - гине...
Як чиста весняна квітка, символізує також пробудження природи, а з цим - дівочу чистоту й скромність. Вона - емблема непорочної Діви Марії</span>
Соловейку,яку гарну пісню ти співаєш! Найкращим співаком є ти , соловейку, бо твої пісні чудові ! Заспівай нам свою пісню,соловейку!
Я вважаю, що мені поталанило, тому що я розумію та люблю поезію. Ну, звичайно, не всю. Бувають і погані вірші. До того ж смаки людей різноманітні, як і поетичні твори.
Мені ближче сучасні поети. Зараз читати нові вірші допомагає Інтернет. Часто знаходжу там твори, які подобаються. Імен авторів я потім, мабуть, не згадаю. А от поезії залишаються в пам'яті.
Звичайно, я люблю українську класичну поезію. Справжнім генієм є Тарас Шевченко, і рівних йому немає. Дуже ніжна та водночас бунтівна, сильна поезія Лесі Українки. “Ще не було епохи для поета, але були поети для епох” - ці слова точно про них написала Ліна Костенко.
Також прекрасна лірика Максима Рильского та Володимира Сосюри. А які чудові вірші про кохання писав наш поет Павло Тичина! Читаєш та відчуваєш, що вони неначе торкають струни серця.
<span>Людям потрібні знання, по-перше для того, щоб бути грамотним,
освіченим. Без знань букв і алфавіту не можна навчитися читати. А якщо
не вмієш читати, то ти ніколи не зможеш прочитати найцікавіші у світі
книги, газети, журнали, важливі оголошення і т.д. Якщо не вмієш читати -
не можна навчитися писати. Ти не зможеш влаштуватися на роботу, адже
потрібно заповнювати анкетуА для цього, потрібно вміти писати. Якщо ти
не вмієш рахувати, то не зможеш заробити і підрахувати свої гроші або
просто купити що-небудь. Вирішити завдання- ось для чого людям потрібно
мати знання!</span>
На мою думку знання -це важлива складова нашого знання.