Природна рослинність різнотравно-типчаково-ковилова, на крайньому південному заході – типчаково-ковилова (ковила, типчак, вівсяниця, пирій повзучий, горицвіт весняний, полуниці зелені, шавлія поникла лучна, вероніка весняна, конюшина альпійська і гірська, люцерна тощо) залишилася лише на схилах балок, у перелісках і на деяких ділянках вододілів, де ґрунти мало придатні під ріллю. На вододілах, схилах балок, ярів і річкових долин ростуть чагарники (мигдаль степовий, дереза, шипшина, терен, глід та ін.). Лікарські рослини різноманітні, серед яких всім відомі: подорожник, горобина, полинь, деревій, волошки, ромашка аптечна, мати-й-мачуха та інші.
<span>Культурні рослини – пшениця, соняшник, кукурудза, соя, овочі та фрукти. </span>
<span>Заплавні ліси – у заплавах Дніпра. Основні породи: дуб, в'яз, липа, ясен, берест, клен, вільха, сосна, в підліску – клен татарський, ліщина, бузина, шипшина та інші. </span><span>Рослинний світ.
Тваринний світ
</span>Фауна представлена степовими і деякими лісовими тваринами
<span>(69 видів ссавців, 59 риб, 10 земноводних, 12 видів і підвидів плазунів, 246 видів птахів)
</span>З хижаків тут водяться вовк, лисиця, тхір, куниця лісова та борсук; з комахоїдних – бурозубка звичайна, їжак звичайний. Найчисленніші гризуни: ховрах крапчастий, ховрах сірий, кріт, сліпак, заєць-русак.
<span>Серед птахів – лунь степовий, лунь болотний, кібчик, яструб та ін. (хижі), дрофа, журавель, жайворонок, перепел, куріпка сіра, грак, ворона сіра, ластівка, горобець, шпак; в плавнях Дніпра, озерах, заростях річок і ставків – дикі качки, кулики, курочки водяні, чаплі. </span>
<span>В полезахисних смугах водяться горлиці (дикі голуби). </span>
<span>З плазунів є гадюка степова, вуж, ящірки, жаба зелена та ін. </span>
<span>В річках і озерах – значна кількість риб: лящ, сом, щука, судак тощо. </span>
<span>Акліматизовано козулю, свиню дику, оленя плямистого, фазана.</span>
<span>Обычно служащие в церкви монахи зарабатывали
деньги разными путями такими как ,например, получение дани от государства
,собранное у крестьян, также церковь была замешена в преступности и аферах,
монахи богатели на простых крестьянах .
</span>
<span>«Право
красной интервенции» в понимании Бухарина – это распространение пролетарской власти
посредством революции. Он считал, что пролетариат должен завоевать весь мир, «Красная
Армия – всех сильней!», даже лозунги такие были. Военные победы Красной Армии
очень вдохновляли, сила пролетариата росла, коммунисты планировали мировую
революцию. Этого не произошло, Европа медленно и верно шла по демократическому
пути развития.</span>
С одной стороны, к моменту воцарения Екатерины страна переживала упадок крестьянского хозяйства, отсутствие рынка свободной рабочей силы для развития мануфактурного производства, постоянную нехватку денежных средств, запущенность государственного аппарата. Это требовало расширения свободы предпринимательской деятельности, ослабления влияния государственного контроля за экономикой, вовлечения большего числа населения страны не только в свободную экономическую деятельность, но и в политическую жизнь.
Кроме того, Екатерина была вынуждена считаться и с тем, что она пришла к власти, не имея законных прав на престол. Поэтому осторожность требовалась ей и для того, чтобы избежать нового дворцового переворота.
Все это делало внутреннюю политику императрицы противоречивой. Одним из направлений были мероприятия в духе «просвещенного абсолютизма», а другим — усиление репрессивных мер.
Ответ:
Я считаю, что крестовые походы интересные потому что они происходили в интересных местах, а так же они распрастоняли одну религию и боролись с мусульманами, чтобы объединить Европу. Влияние христианства по Европе ( что кстати получилось)и сражений с мусульманами (вроде все)
Кря