Якось одного весняного дня, коли на серці було дуже легко і спокійно, я з подругою пішла до лісу. Він зачарував нас своєю неймовірною красою, але у ньому, на жаль, було надзвичайно вогко. Тому гуляли ми недовго. А коли вже верталися додому, то побачили якусь надзвичайно величезну бочку.
Оскільки ми дівчата допитливі, то вирішили подивитися, що ж це за таке велетенське диво стоїть посеред лісу. Як виявилося, бочка була закрита кришкою. Та ми не з тих, хто зупиняється перед перепонами. Хоча признаємось чесно: нам довелося довго помучитися, поки ми її відкрили. Подрузі настільки кортіло дізнатися, що в тій бочці, що вона, відкриваючи кришку, навіть зламала свої чудові нігті, якими дуже пишалася.
І що було у тій бочці, як ви думаєте? Ні, не було там солодкого та запашного меду (хоч ми потайки на це сподівалися), а було повно чорнющого-пречорнющого дьогтю. А навіщо він нам? Ото залишили ми ту бочку та й пішли, розчаровані, додому. :-))
Ігор був добрим, розумним і доброзичливим хлопцем. Тому те, що він побачив у сусідському дворі, коли приїхав з міста до тітки Олі, дуже схвилювало й обурило його: "Рудий хлопець такого ж віку, як і він сам, стьобав лозиною рябе цуценя, тягаючи його по саду за шнурок". Хлопчикові шкода стало цуценяти, і він обміняв його на свої іграшки. Тимко, колишній власник цуценяти, уважав Ігоря дурнем, але після розмови з ним зрозумів, що той хоча й був міським жителем, добре розумів природу та знався на різних прикметах. Цуценя Ігор полюбив одразу всім серцем: нагодував його молоком, зробив для нього хатку, трави намостив, щоб м'яко було спати песикові, А кличку дав йому Вірний, адже "він не раз чув від батька, що собака – вірний друг людини".Через два тижні собача не можна було впізнати: "Шерсть на ньому блищала, лапи вирівнялися, стали пружні та рівні". Тепер вони, як справжні друзі, разом гралися в м'яча, плавали, ходили до лісу й навіть у крамницю. Песик був дуже розумний і слухняний, любив свого хазяїна, та й Ігор прикипів до нього всім серцем. Дуже хлопець переживав, коли його друг захворів, був журний і тихий. Бачачи таку любов свого сина до песика, мати попередила Ігоря: "Невже ти думаєш, що я візьму твоє цуценя в місто? Краще відвикай од нього або віддай комусь".Сподобався Вірний і батькові Ігоря, бо песик був дуже розумний, кмітливий і сміливий. А Тимко заздрив хлопцеві, спостерігаючи через паркан за Вірним і не розуміючи, чому його Тарзан "завжди опускав хвоста, не вмів плавати й ніяк не міг зіп'ятись на задні лапи". І як він міг проґавити такого гарного собаку? А секрет був зовсім простий: треба було любити своє цуценя, що й робив Ігор, а Вірний відповідав йому взаємністю. Тимка ж песик не любив і на його вмовляння не піддавався.<span>Але ось настав час від'їзду Ігоря до міста: дуже важко йому було прощатися із собакою, серце стукотіло, а в душі пекло вогнем. Як залишити друга? Та батьки не хотіли брати песика в місто. Але коли машина вже поїхала, Вірний вихором полетів з тітчиного двору: "Він щодуху мчав вулицею, нюхаючи землю, де ще залишилися сліди машини". А Ігор сидів у машині та гірко плакав, батьки були занепокоєні. Аж раптом хлопчик побачив Вірного, який летів шляхом: "...Він мчав уперед, до машини, яка зупинилася посеред дороги, до машини, яку він так довго доганяв і яка везла найкращу у світі людину – Ігоря!"</span>
Н. Дві тисячі девятсот тридцять сім
Р. Двох тисяч девятисот тридцяти семи
Д. Двом тисячам девятистам тридцяти семи
З. Так ,як і Н або Р
О. Двома тисячами девятистами тридцятьма сімома
М. На двох тисячах девятистах тридцяти семи
Яскраве сонце
Холодний вітер
Червона книга
улюблений фільм
Вірний друг
Красива картина
Золота пшениця
Квітучий сад
Сніжна зима
Пишна ялинка
2 тема
Бджілка-це невелика комаха.На своєму тільці вона має жовті стрічки. крил є дві пари. вони спричинюють звук гудіння при русі.
Я думаю, що ця комаха є прикладом для наслідування. все своє життя пчілка старанно працює. А життя в неї, в порівнянні з людьми, коротке. Всі ми любимо мед, знаємо, що його роблять бджоли.
Це єдина комаха, яка виробляє їжу, яку вживають люди.
Для того, щоб зібрати всього 1 кілограм меду, бджолі необхідно відвідати 10 мільйонів квіток
