<span>«Чайка на крижині» </span>
Тема: відтворення роздумів поетеси про смисл життя людини.
<span> Ідея: возвеличення любові до рідного краю, до всього, що з ним пов’язано, перебуваючи далеко за його межами. </span>
<span>Основна думка: </span><span>«Нащо крилатим ґрунт під ногами»? </span>
<span> </span>
1)Філософ.
2)Добрий,душевний.
3)Пізнає,міркує,примиряє.
4)Добрий травоїдний мрійник та романтик.
5)Поет.
Літопис-походження слова таке:
Виникло від слів від Літа до Літа
∧∪∧
2 грудня 1840р.-народження письменника на Полтавщині
У1851р.- хлопця віддали до Полтавської гімназіїу
У 1858 році разом із М.Лисенком вступає до Харківського університету
у1862 року одружився із сестрою композитора М.Лисенка Софією Віталіївною
в1864року— повертається до навчання у Київський університет,де навчається вже на юридичному факультеті.
У1865—закінчує навчання у Київському університеті.
у1871 року оселився у Києві,увійшовши в творчу співпрацю з Миколою Лисенком, вони спільно організували «Товариство українських сценічних акторів».
*У 1883 році Михайло Старицький очолив перший професійний український театр
*В 1895 році залишив театральну діяльність і цілком віддався літературній творчості.<span>Помер у Києві 27 квітня 1904 року, похований на Байковому кладовищі</span>
Римантичний герой-це людина яка незалежна людина яка страждає від певних життєвих обставин як у творах Міцкевича в його творах постійно людина тужить не так як за любовю а як за Батькивщіною. Ось один із героїв дуже тяжко сприймав відїзд з Батьківщини він це відчував як було сказано у кожному дереві, вітру та листочку. Він свої очі називає розбитим дзеркалом бо в ту країну яку переїхав він не відчував себе самого, він не прив'язався до цієї місцевості там йому нічого було рідного він це занотував у рядках вірша
О Литво! Шум лісів, породжених тобою,
Миліший, ніж Байдар всі солов’ї гучні,
І більше я радів твоїй трясовині,
Як цим шовковицям з їх ніжною красою!
Герой постійно подорожував намагаючись забути свою країну щоб його душа так не боліла, але у нього не виходить.
Також у Міцкевича у творах постійно зустрічаються руїни розвалені замки, будівлі. Коли читєш його твір, так поринаючись то можна подумати що всередині його душі мабуть теж щось розбите.