Весняну пору ми чекали довго. Всім вже набридло кутатися в теплі шуби, дублянки і пальто. Хочеться вільно гуляти на вулиці, виїжджати з батьками на природу. Всі вже скучили по зеленій травичці, по листочках на деревах, за кольорами на клумбах.
І ось, нарешті, підталий сніг став зменшуватися день від дня. Вчора я визирав вранці у вікно, і бачив, що він ще лежить на даху магазина. А сьогодні снігу на даху вже не стало! Земля оголилася і з’явилися на світ божий перші зелені паростки. Я люблю спостерігати за ними, люблю перевіряти, як вони стають більші день від дня.
Дні стають довшими, і тому можна більше часу проводити на свіжому повітрі. І вечора вже тепліші, можна прогулюватися, а не ховати носи в теплі коміри і мчати додому. Люди вже не так квапляться додому, як в зимові холоди. А у дворах грає безліч дітей.
Бруньки на гілках дерев і на кущах поступово набухають під весняними дощами і розкриваються. Клейкі листя вибираються назовні, під сонячні промені. Ці молоді листочки дуже яскравого і світлого зеленого кольору! Такого кольору більше ніде не побачиш, він, напевно, придуманий тільки для весняних листочків.
Радіє природа, дзвінко щебечуть пташки, у дворах заливисто гавкають собаки. Радіють і люди теж. Весна всім несе оновлення !
Бігати-стрибати,танцювати-плясати,розмовляти-балакати,солодощі-ласощі,допомагати-підтримувати .День-ніч,білий-чорний,сумувати-веселитися,відпочивати-працюати,сильний-слабкий.
В цьому році вересень був надзвичайно теплий та сонячний.
Мне кажется тепело і добре - однорідні присудки. А підмета немає. ,Ви впевнені, що тут повинно бути і те, і те. Напевно, це- односкладне речення.
<span>Споріднені слова — це слова (лексеми) , що мають один і той же корінь, але відносяться до різних частин мови (білий — білизна — біліти) .
</span>Міст, місцевий ,мiсто
