мама знайшла загублину хустину , якутак довго шукала , але Оксана забрала її собі
-Синку, здрастуй. Ти не міг би мені допомогти?
- Залюбки, бабусю. Кажіть, в чому справа.
- Ти не міг би перевести мене через дорогу? Бо я ледве ходжу, а тут машини шугають. Водії не чекають, доки я перейду дорогу зовсім, зриваються з місця. А я боюся просто перед ними впасти.
- Добре, бабусю, я вам допомогу
- Як же я вдячна тобі, синку!
- Та нема за що! Всякий на моєму місці мав би це зробити. А водіям – ганьба!
Осінь закінчуєтся... Вона непомітно зникає за горизонтом, і повернется лише через рік. Скоро наступить холодна, та водночас гарна пора року, що буде радувати дітвору морем веселощів зі снігом. Та вона ще не настала, і ми можемо радіти останнім осіннім дням, які точно маємо провести незабутньо. Я б рада була, поїхати, нариклад, в Софіївський парк. Кажуть, що він настільки унікальний і гарний осінню, що не передати словами. Великі дерева, покриті жовтим і багряним листям... Хоча, що я кажу? З дерев воно вже давно пооблітало, і вони стоять голі, та темні. Сонце з-за сірих хмар виходить дуже рідко, що наводить на мене смуток. Осінь уже пропливає на синій хмаринці, та переказує нам чекати її знову.
Калина – невелике деревце. Воно гарне о будь-якій порі року. Навесні бубнявіють бруньки. З них появляються молоді зелені листочки. У травні калина зацвітає дрібним білим цвітом. Тоді її порівнюють з нареченою. Та недовго красується вона своїм вбранням. Білі квіти дадуть початок майбутнім червоним калиновим гронам. Легкий подих вітру обсипає чудовий цвіт. Білим покривалом встеляє землю.
<span> Гарна калина навесні</span>
Ответ: Я побачив равлика, який дуже повільно рухається
Объяснение: