Гадаю,що так.Василь Стус дуже мужня людина.На його життєвому ,тернистому шляху був лише неспокій,біль,негаразди,погрози,розправи та жорстокість.Але він волелюбна людина а ще істинний патріот своєї батьківщини.
епітети:блакитними рiчками.<span> тонких вусiв.<span>зелений серпанок</span></span>
метафори:<span>Тихо пливе льон.<span>ячмiнь тче.<span>Тче з тонких вусiв зелений серпанок.</span></span></span>
<span><span><span>епітети - це пряме значення</span></span></span>
<span><span><span>метафори - переносне</span></span></span>
Основна думка «Захар Беркут»: сила народу — в його єдності, підтримці, повазі одне до одного.
Хуха- міфічна ,фантастична істота,як придумав В.Королів - Старий у творі "Хуха -моховинка". В її образі він втілив багато думок , і про любов до батьківщини , і про неоюхідність бути уважним, чутливим до інших і про те, що зло можно перемогти лише добром.
Взагалі , вважається, що хухи- це лісові духи в слов 'янській міфології. В уяві слов 'янських народів добрі духи , що за зовнішністю схожі на маленьких пухнастих тварин.
<span>Захар Беркут- головний герой повісті. Найстарший віком у цілій тухольскій громаді.
Йому було звиш 90-літній старець. Батько вісьмох дітей. Зазар був сильним,
мужнім, хоробрим, справедливим. Ще він любив садівництво, там він чистить,
копле, підрізує і пересаджує сад. Захар любив своє село та захищав рідну землю.
А також головний герой часто говорив:’’ Життя лиш доти має вартість’’. В нього мов одна душа! Громада- то був його світ, то була ціль його
життя. Пасіка його була в лісі, і кожної погідної днини Захар Беркут ходив у
свою пасіку, хоч дорога була утяжлива і досить далека. А вже найбільшим
добродієм уважали тухольці Захара Беркута за його ліки. Все що він робив і
думав це все для інших, і для громади. Тому він і захисник рідного села. </span>