Уже в XVII в. ученые обнаружили, что при действии кислот на некоторые металлы – железо, цинк, олово – образуется горючий газ. Это и есть водород. В настоящее время в химических лабораториях для получения водорода используют реакцию цинка с соляной или серной кислотой.<span>Положим в пробирку несколько кусочков цинка и прильем соляную кислоту. На поверхности металла образуются пузырьки, от выделяющегося газа жидкость начинает бурлить, и кажется, что она кипит. Кусочки цинка постепенно уменьшаются в размерах и наконец исчезают совсем, растворяясь в кислоте. При выпаривании полученного раствора образуется белое вещество, называемое хлоридом цинка ZnCl2(рис. 45). Зная формулу соляной кислоты и продуктов реакции, можно написать уравнение:
</span><span />
Ответ:
Да
Объяснение:
Магний, если он без примесей, чистое вещество. Ему соответствует химический элемент Mg (магний)
Ручаюся, ви не раз помічали що-небудь на зразок того, як мамине срібне кільце з часом темніє. Або як іржавіє цвях. Або як згоряють до золи дерев’яні поліна. Ну а якщо мама не любить срібло, а в походи ви не ніколи не ходили, та як заварюється чайний пакетик в чашці бачили точно. Що спільного у всіх цих прикладів? А те, що всі вони відносяться до хімічних явищ. Хімічні явища в побуті До них відносяться ті що можна спостерігати в повсякденному житті сучасної людини. Деякі з них зовсім прості і очевидні, будь-хто може спостерігати їх на своїй кухні: наприклад, заварювання чаю. Нагріті окропом чаїнки змінюють свої властивості, в результаті змінюється і склад води: вона набуває інший колір, смак і властивості. Тобто виходить нова речовина. Якщо в цей же чай насипати цукор, в результаті хімічної реакції вийде розчин, який знову буде володіти набором нових характеристик. У першу чергу, новим, солодким, смаком. На прикладі міцної (концентрованої) чайної заварки можете самостійно провести і ще один досвід: освітлити чай за допомогою часточки лимона. Через кислоту, що містяться в лимонному соці, рідина ще раз змінить свій склад. Які ще явища ви можете спостерігати в побуті? Наприклад, до хімічних явищ належить процес згоряння палива в двигуні. Якщо спростити, реакцію згоряння палива в двигуні можна описати так: кисень + паливо = вода + вуглекислий газ. Взагалі в камері двигуна внутрішнього згоряння відбувається кілька реакцій, в яких задіяні паливо (вуглеводні), повітря і іскра запалювання. А точніше, не просто паливо — паливно-повітряна суміш з вуглеводнів, кисню, азоту. Перед запалюванням суміш стискається і нагрівається. Згоряння суміші відбувається в частки секунди, в підсумку зв’язок між атомами водню і вуглецю руйнується. Завдяки цьому вивільняється велика кількість енергії, яка приводить в рух поршень, а той — колінчастий вал. Надалі атоми водню і вуглецю з’єднуються з атомами кисню, утворюється вода і вуглекислий газ.
:)
Обусловлено<span> это </span><em /><span>различие типом анионов, которые присутствуют в растворе в качестве </span><em /><span>противовеса кальцию и магнию. Временная </span>жёсткость<span> </span>воды<span> </span>обусловлена<span> </span><em /><span>наличием в </span>воде<span> гидрокарбонатов. </span>
В смеси х моль C3H6 и 1-х моль H2, тогда по условию 42*х+2*(1-х) = 15*2 = 30, откуда х = 0.7 моль;
т.к. V (и полагаем что и T) = const, то понижение давления обусловлено умен-м сумм-о кол-ва в-ва из-за прот-я р-ии: C3H6 + H2 = C3H8, при этом, если бы 1-0.7 = 0.3 моль H2 прор-о бы с 0.3 моль C3H6 с обр-м 0.3 моль C3H8, то давление кон-й смеси составило бы ((0.7-0.3)+0.3)/1 = 0.7 или 70% от исх-о P, а не 1-0.15 = 0.85 или 85% по условию;
след-но, в р-ию вст-о y моль C3H6 и y моль H2 с обр-м y моль C3H8, тогда 0.7-y+0.3-y+y = 1-0.15, откуда y = 0.15 моль;
Kc. (конц-я константа равновесия) = [C3H8]/[C3H6]*[H2] = 0.15/((0.7-0.15)*(0.3-0.15)) = 1.82.
