Світла голова - чистий розум
Побити горшки - посваритися
<span>-Привіт! - Вимовив Ваня.</span>
<span>-Добрий день! Чим можу допомогти? - Вимовив бібліотекар.</span>
<span>-Скажіть будь ласка, а у вас є байки К.І. Чуковського?</span>
<span>-Є. Зараз принесу.</span>
<span>-Вибачте, а можете принести різні книги, щоб я вибрав одну і</span>
<span>взяв додому? - Несміливо запитав учень.</span>
<span>- Звичайно можна. У нашій бібліотеці є декілька різних видань.</span>
<span>Бібліотекар приносить книги.</span>
<span>-Ось, візьми на здоров'я.</span>
<span>-Спасибі! - Подякував хлопчик, вибравши потрібну книгу.</span>
<span>-Не за що. - Посміхаючись, відповів бібліотекар.</span>
<span>-До побачення! - Попрощався Ваня.</span>
<span>-Всього доброго!</span>
Вітчизн - корінь,
а - закінчення,
Н. Дев'яносто сім
Р. Дев'яноста семи, сімох
Д. Дев'яноста семи, сімом
З. Дев'яносто сім, сімох
О. Дев'яноста сьома, сімома
М. Дев'яноста семи, сімох
Останнім часом я помітила, що мої однокласники мало звертають увагу на добрі чи погані вчинки наших однолітків. Та стався один випадок, який змусив і мене, і моїх ровесників замислитися над тим, що сталося.
Я відвідую заняття школи карате. Стало відомо, що Ігор П. із нашої групи дуже сильно вдарив дівчинку-однокласницю. Ми знали, що за Ігорем давно закріпилася слава першого бешкетника в школі. Але щоб ось так... Тренер довго розмовляв із батьками Ігоря й дівчинки, а потім було прийняте рішення.
На одне з тренувань прийшли батьки обох сторін. Ми вишикувалися в дві шеренги. Ігор роздягнувся до пояса й пройшов через наш стрій, а ми, доторкаючись до нього своїми поясами, висловлювали своє обурення. Ігор плакав. Йому не було боляче, він плакав від сорому за свій вчинок. Далі він підійшов і вибачився перед усіма: перед дівчинкою, її батьками, своїми батьками, перед тренером, і перед кожним із нас. Я думаю, що це буде йому уроком на все життя. Ігор після цього дуже змінився, навіть сам став зупиняти бешкетників, які негідно поводили себе в школі.