Громада,громодянство,громадяни.
Літо... Найпрекрасніша пора. І я завжди з
нетерпінням чекаю на нього.
Влітку я допомагав бабусі в городі та дідусеві
на пасіці. Коли я закінчував роботу вдома, то
виходив на вулицю погуляти з друзями. Ми
купалися в ставку, грали у футбол, збирали
лікарські трави, але найбільше мені
сподобалося ловити рибу.
Одного разу мій тато, я та мій друг Віталик
вирішили піти порибалити. Коли виходили,
було темно, аж ось запалав небосхил - це
сходило сонце. Спочатку воно освітило темні
верхівки дерев, а через де-кілька хвилин ми
побачили березовий гай і до цього ще сонний
ставок. На траві блищали крапельки роси,
здавалося, що це міріади зірок спустилися на
землю.
Біля оповитого вранішнім туманом ставка,
своїм співом нас зустріли пташки.
Прошелестів крилами журавель. Терпкий
аромат польових квітів лоскотав ніздрі.
Ми зупинилися на березі і у зручному місці
розклали свої нехитрі снасті. Як по команді,
закинули гачки з лескою у воду. Першим у
воді застрибав поплавок у мого тата, ще
хвилина - і тато витяг окунця. Потім я витяг
карася. Мій друг Віталик не забарився і теж
витяг карася.
Втомлені, але веселі, з уловом ми поверталися
додому. Першим нас зустрів мій собака Чара.
Він швидко побіг до нас і почав обнюхувати і
крутити руденьким хвостом.
Але час, нажаль, спливає... Скоро закінчилися
канікули, і треба було знову повертатися до
міста, щоб продовжити навчання.
Як чудово влітку!
Як я сажав бараболю ми тіки писали.
Мої бабуся і дідусь живуть у селі. Біля їхнього будинку ростуть дерева, кущі, городина. Є також вільна ділянка, на якій щовесни саджають картоплю.
Цього року ми з батьками приїхали допомагати бабусі і дідусеві саджати картоплю. Увечері напередодні було вирішено, що працювати на городі будуть лише чоловіки, а жінки готуватимуть обід. Отже рано вранці я, тато і дідусь вийшли на роботу. З собою ми несли дві лопати і одне відро, щоб носити в ньому картоплю. Картопля для посадки вже була на ділянці. Це тато приніс її у той час, коли я закінчував сніданок.
Дідусь почав копати. Він робив невеличкі ямки. Виходив рівний рядок ямок, одна поруч із другою. У цей час тато пересипав з мішка картоплю у відро і приніс його мені. Я повинен був кидати в кожну ямку, що викопав дід, по одній картоплині. Робота спочатку здалася мені дуже простою і легкою. Але, коли тато теж взявся за лопату і почав копати, я захвилювався. Батько і дід копали вдвох, а я клав картоплю один. Чи встигну? Але мої побоювання були марними. Дідусь похвалив мене і сказав, що я все роблю правильно та швидко. Коли у кожній ямці першого ряду вже лежало по картоплині, тато і дідусь почали паралельно до першого ряду копати другий. При цьому, копаючи ямки у другому ряді, вони кидали землю на ямки першого, засипаючи посаджену картоплю.
Ми працювали до обіду. За цей час ми посадили п'ятнадцять рядків. Мама і бабуся приготували нам борщ. Мені здалося, що це був найсмачніший борщ у моєму житті.
Приїхав, прибережний, приблизив, привів, прикрасив
Пречудовий, прекрасна, премудрість, престол, преосвященний
Прісний, прірва,<span> прізвисько, прізвище</span>
Як риба в воді, вивести на чисту воду,води в рот набрав, нерозлийвода,як з гуся вода