Мелодія осені — це коли ми пильнуємо як усе живє годується до глибокого сну. Листя опадае на землю і чикаеть як ковдра снігу накриє її. Білочки висушують гриби та ягоди, а медведь готує свою барлогу. Пташки литять на теплі краї, а лисиця і вовк видрощують мохнаті шубки.
Шелест листя і топіт копит оленя, нашоптування вітру творять гармонічний ритм який супроводжуе останні теплі дні зміняючи на сурову, холодну зиму.
Дні становляться короткими, а ночі довгими. Одєжа дерев і кущів становиться вогненно червоними, оранжевими або жовтими які нагадують на вогонь літа і теплих похідов та ігр на річці.
Літо та зима боряться за своє місто перетворюваясь на осінь. Вона дивиться своїми червоними очами на природу і змінює її фарби. І коли зима і тьма перемагає то зима володіє над життям цього світу.
Своїм читачам. Іван Франко був письмеником і тому присвячував свої твори читачам
1. Виховання мого сина.ІІ.Спогади мого дитинства :1.Випадок в садку дядька Матвія2.Я - запорожець3. Жабав роті.4.Допомога завуча Павла Степановича в навчанні5. Нове подружжя вчителів.6.Літні канікули.<span>7. Відро раків </span>
1 Тому що, він всіх веселив
2Від сміху
3 Його друзі