Народные исторические песни имеют огромную роль в жизни человека.
В них описаны жизнь,быт, понятия, традиции народа. Каждая историческая песня имеет множество эпитетов,других худ.выраз. средств.Отсюда ми можем многое узнать о своём народе, о качествах которые считают лучшими в человекн ИТ.д. Например из песен, которые они пели при работе мы можем узнать многое о их чувствах,нравах. В колыбельках понятие любви,заботы. В праздничных песнях мы можем узнать о торжествах, традициях, обычаях народа!
Сам песни воплощали в себе идеалы жизни людей. И мы можем узнать многое о тех людях. Например, об их одеянии,нравах, работе и многом другом.
Каждая песня это очень важный исторический источник.
<span>
Амосов Микола Михайлович Народився 6 грудня 1913 року в сім'ї селян. Мама була повитухою, працювала в селі неподалік від міста Череповець. Батько пішов на війну 1914, а коли повернувся, то незабаром покинув сім'ю. З 12 до 18 років навчався в Череповці у школі, потім — там же — в механічному технікумі.</span><span>З 1932 р. працював в Архангельську, начальником зміни робітників на електростанції при лісопильному заводі. 1934 — розпочав навчання в Заочному індустріальному інституті. 1935 — поступив в Архангельський медичний інститут, який закінчив з відзнакою1939. Паралельно з медициною продовжував навчання в заочному інституті. Темою для диплому обрав проект великого аероплана з паровою турбіною.</span><span>1940 — отримав диплом інженера «із відзнакою». Після закінчення інституту і до початку Німецько-радянської війни працювавхірургом лікарні в Череповці. Працював у комісії з мобілізації, а через деякий час призначений головним хірургом у Польовий пересувний госпіталь. Після того працював хірургом в Москві.[Брянськ].</span><span>1952 — переїхав до України в Київ, де проживе 49 років. У березні 1953 захистив докторську дисертацію з медицини на тему «Резекції легень при туберкульозі». З 1958 року починає співпрацювати з Інститутом кібернетики в галузі фізіологічних досліджень серця. 1963 — Амосов уперше у СРСР зробив протез мітрального клапана. З часом наукові дослідження М. Амосова, за його власними словами, сформувались в такі напрямки:</span>Регулюючі системи організму — від хімії крові, через ендокринну і нервову системи до кори мозку.Механізми розуму і штучний інтелект.Психологія і моделі особистості.Соціологія і моделі суспільства.Глобальні проблеми людства.<span>1962 — обраний членом-кореспондентом Академії медичних наук УРСР. В тому ж році отримав Ленінську премію, обраний депутатом Верховної Ради СРСР. З 1969 — академік Української Академії Наук.</span>12 грудня 2002 року на 90-му році життя помер від інфаркту і похований на Байковому кладовищі в Києві (ділянка № 52а). 12 грудня 2003 року встановлений надгробний пам'ятник. Автори — скульптори <span>Олександр Дяченко, Костянтин Чудовський</span>Мико́ла Миха́йлович Амо́сов<span> (* </span>6 грудня 1913<span>, </span>Ольхово<span>, сучасна </span>Вологодська область<span>, затоплено Рибінською ГЕС — † </span>12 грудня2002<span>, </span>Київ<span>) — український </span>лікар<span>, учений в галузі медицини, </span>біокібернетики<span>; дійсний член </span>НАНУ<span>, директор </span>Інституту серцево-судинної хірургії<span>. У 2008 році він був визнаний другим після </span>Ярослава Мудрого<span> великим українцем за результатами опитування громадської думки </span>Великі українці[1]<span>.
</span>
У чужiй руцi завжди шматок бiльший.
<span>Беруть завидки на чужі пожитки
Заліз кіт на сало та й кричить: «Мало!»
Що на людях видно, то й собі жадно.
Залізо іржа з'їдає, а заздрий від заздрощів погибає.
Заздрий від чужого щастя сохне.
Заздрість здоров'я їсть.
Бачить чуже під лісом, а не бачить свого під носом.</span>
<span>На чужій ниві все ліпшая пшениця.
Як мед, то ще й ложкою.
Своє з'їв і на моє зазіхає.
Від користі серце кам'яніє.
За користю біжить ристю.
Вовк і лічене бере.</span>
Когда вы будете фотографирывать текст???????его не возможно найти в интернете!!!!!!!!!