Це, я так розумію, за п'єсою "Наталка Полтавка?" тоді ось:
Головною дійовою особою п'єси "Наталка Полтавка" є звичайна українська дівчина Наталка. Вона проста, роботяща й чесна. Сама про себе вона каже:"Дівка проста, не красива, з добрим серцем, не спесива"(я точно не пам'ятаю бо це вчила роки 3 тому) тобто вже тут ми можемо бачити, що Наталка не ставить себе вище за інших, вона звичайна дівчина яка своєю найбільшою красою вважає добре серце. ЇЇ образ сприймається через її вчинки й манеру говорити. Вона співає дуже багато пісень, говорить звичайною мужицькою мовою. Це допомогає їй висловити свої почуття, а нам більш детально зрозуміти її образ. Наталці дуже важко пійти наперекір матері, яка бажає дочці счасливого та заможнього життя, але джля Наталки кохання вище за всі матеріальні блага.
Висновок - Як бачимо, Наталка добра й проста дівчина, яка не гонеться за грошима чи славою, для неї головне кохання, спокій в родині, тобто те, що зветься звичайним людським щастям.
Станіслав Чернілевський "Забула внучка в баби черевички".
1. Метафори: ''cміхом бризвувши в зело'' (зело - це зелень), "перекотилось літо за село", "за повелінням вікової звички", ''курява вляглась", "вийшли в небо зорі", осінь опустила листок.
2. Персоніфікації: "cміхом бризнувши", "перекотилось літо за село", "вийшли в небо зорі", "курява вляглась після коліс", осінь тихенько опустила листок.
Пояснення:
1. Метафора - ознаки одного явища переносяться на інше за подібністю.
2. Персоніфікація - це різновид метафори. Властивості живих істот переносять на предмети, явища природи (тобто відбувається оживлення).
Наприклад, в даному вірші, персоніфікація "вийшли в небо зорі''. Властивість живих істот "вийшли (ходити)" перенесена на зорі.
Р.S.: так як персоніфікація є різновидом метафори, то рядок 1 і 2 схожі.
Іван Добробут – молодий танкіст з надзвичайно приємним і скромним лицем, онук діда Савки. Петро Колодуб – капітан, Герой Радянського Союзу, людина безстрашна і невтомна, хоч на вид такий і маленький, і не дуже неначебто й здоровий. З любого пекла виходить переможцем. До війни був садівником. Садив колгоспні сади, співав пісень, дівчаток любив та, мабуть, що й усе.
Дід Платон Півторак – рибалка, перевізник через Десну.
Дід Савко – рибалка, перевізник через Десну. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. dovidka.biz.ua Був би він схожий на Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору сверт не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак.
Борис Троянда – один з відступаючих через Десну.
Левко Півторак – полковник, син Платона Півторака. Видатний воїн зі слів діда Платона.
Демид – син Савка, його огнем печи, на шматки ріж, ну не одступить.
Конвалія-одна з перших весняних квіток.Це невисока трав"яниста рослина.У неї два широкі загострені листки.Квіти в конвалії білі,схожі на маленькі дзвіночки.Вони пахнуть лісом і весною.Конвалія-окраса лісу.
Климе ти прожив важке життя співчуваю тобі було важко