"Моє найулюбленіше свято"
Моє улюблене свято-Новий рік!Тому,що в яку ж іще подію уся сім'я,родичі і друзі можуть сидіти за одним столом, забуваючи про всі свої проблеми й негаразди.А який настрій,які передчудтя ми відчуваємо перед цим прекрасним,святковим днем!
Також мені подобається обирати подарунки свохм друзям,рідним.Наряджати ялинку,яка нібито зараз затанцює у своєму яскравому,барвистому вбранні.Кругом грають новорічні пісні,життя в цей святковий період перетворюється на дивовижну,веселу казку,в якій живеш ти сам!Коли настає той самий день-31 грудня,все співає в один голос,Настав Новий Рік!Мати з батьком готують їжу на стіл,та так вже її багато,що здавалося на цілий рік вистачить!Ось настає вечір,приходять гості,сідають до столу,і як же хороше на душі в цей час стає!
Ось вже б'ють Куранти!За вікном салюти!Дзвін келехів з шампанським!Якеж всетаки прекрасне свято Новий рік!
Що ми без мови? Без води криниця, без плоду нива, квітка без бджоли.
Савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас, як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому,
як на хлопчику батьків піджак. (Портрет)
Не знаю, чого вони оце так тікають, — сказав дід Платон, ідучи за Савкою до річки, так ніби нас тут зовсім не було. — Чого вони так тієї смерті бояться? Раз уже війна, так її нічого боятися. Уже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди. Еге, — промовив Савка. — Скільки літ їх учили, ти подумай, Платоне. А вони тікають. От він і каже тепер, що ж це ви, каже, робите? Стійте тікать! Чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської, а й материнської й дитячої крові. -Психологічна характеристика (думки, почуття тощо)
Ну, сідайте, повезем. Чого стали? — сказав дід Платон. Він стояв уже біля човна з веслом. — Повезем уже, а там, що бог дасть. Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери… Куди ти хитаєш? Човна не бачив, воїн! — загримав дід на когось із нас. (Характер (учинки, ставлення до інших)
Я дивився на діда Платона і з насолодою слухав кожне його слово. Дід вірив у нашу перемогу. Він був для мене живим грізним голосом нашого мужнього народу
Характеристика героя іншими персонажами
Темою твору є : Життя риби, яка була не такою, як всі. Ідея- трагедія.