<span>А. Хто ставить завдання простіші, той швидше мети досягає.
1 частина: хто-підмет, ставить-присудок
2 частина: той-підмет, досягає-присудок
</span>
Взаимо помощ я тебе ты мне вот твір <span>Україна... Моя рідна країна, земля наших батьків, на якій нам судилося народитися і жити, яка стала для нас Вітчизною. </span>
<span>Велична і трагічна історія моєї України. Здавна численні завойовники приходили на цю прекрасну, багату землю, щоб загарбати її й поневолити український народ. </span>
<span>Народні пісні, думи, перекази донесли до нас правду про давні героїчні і сумні часи, коли славні козаки-запорожці боронили волю народу, священні землі рідної землі. </span>
(- - 0=0=)(д в а ц' а т')
Дерева сплять. До останніх хвилин клен утримував своє усохле, зморщене, але ще живе листя. До останніх хвилин в дощ і негоду він чекав сонячного променя, борючись з осінню, і нарешті дочекався, але вже було пізно. Осінь все сильніше і сильніше брала у свої руки владу над землею.
<span>Клен засинав. «До наступної весни», - співав один листок іншому, залишаючи гілку клена і плавно у парінні вниз, освітлений сонячними променями. Але ось вітер закрутив один листок, і він, то піднімаючись вгору, то опускаючись так низько до землі, що, здавалося, зараз впаде, перелетів до зовсім незнайомого йому дерева. І тепер йому нудно. Але не пройшло і однієї хвилини, як раптом до нього підлетів листок берізки, що стояла поряд з кленом, з якого зірвався перший листок. І зараз листок клена задоволений, адже у нього з'явився друг, і він не один. Куди не подивишся - усюди летить листя, переливаючись осінніми фарбами на сонці. Ось і настав перший листопад осені.
</span>