Метафори: «вітер виє, гуляє..», «море синіє», «серце ниє», «лихо... зострінеться», «серце знає», «личко червоніє», «брови полиняють», «серденько мліло», «чуло серце недоленьку», «серденько б'ється», «чорнобрива сохла», «стань місяць серед неба».Порівняння: «поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог сміється», «сохне..., як квіточка», «пішла стара, мов каламар», «полетіла, мов на крилах».Повтори: «одна, одна...», «...пала, пала, стала...», «плавай, плавай, лебедонько».Епітети: «біле личко», «карі оченята», «щира правда».Звертання: «Легше, мамо, в труні лежати», «Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько», «Зроби, моя пташко!». «Добре, доню...», «Спасибі, бабусю», «Плавай, плавай, лебедонько!», «Скажи, моє серце!», «Мамо моя!.. доле моя!», «Боже милий, боже!», «Подивися, тополенько!», «Рости ж, серце-тополенько!..», «Не знайте, дівчата!», «Бо не довго, чорнобриві!»
Тема долі байстрюка, розкрита у новелі “Кумедія з Костем”, яка була надрукована у 1910 році. Це було перше дитяче оповідання письменника.
Українська,французька, німецька, англійська, російська та польська, <span>грецька, латинська, болгарська, італійська, іспанська, грузинська</span>
В. Винниченко започаткував в українській літературі <span>неореалізм.
</span>Неореалізм - це течія модернізму в світовій літературі, яка відрізняється посиленим психологізмом, заглибленням у внутрішній світ героїв, наявністю суперечностей. В. Винниченка вважають засновником неореалізму саме в українській літературі, хоч деколи в його неореалістичних творах можна знайти неоромантичні, імпресіоністичні або символістські деталі (наприклад, твори "Промінь сонця", "Зіна")