1. Стан властивий для влади, котра ніким не контролюється, коли не беруться до уваги бажання та думки інших, відсутність законності, справедливості.
2. Спосіб діяти на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших, ні з чим, і ні з ким не рахуючись, самовладдя, антисоціальний егоїзм, котрий порушує етичні правила.
Необґрунтована дія, що відноситься до концепцій несправедливості, непередбачуваності і волюнтаризму[1].
У працях зарубіжних філософів є лише окремі зауваження, висловлювання, екскурси на дану тему в рамках розгляду феномену свободи та свободи волі.
Шановна Юліє Сергіївно! Без Вас життя нашого класу перетворилося у суцільний морок. Стало дуже нудно, ніхто не заряджає позитивом. Чого ж ми починаємо з поганого?
Юліє Сергіївно, як там у санаторії? Чи підлікували Ви уже своє здоров'я? Ми дуже чекаємо миті, коли Ви приїдете.
Ваші учні 6-А класу.
Якщо торішній січень був тепліший, то нинішній буде холодніше.
Птахи дружно вертаються з вирію - на тепло
Я дуже люблю свою маму! Вона в мене найкраща! Мама виконує всі хатні справи сама, і коли в мене з'являться вільний час, я завжди питаю:" Матуся,чим тобі допомогти?" І це бувають різні вправи: чи підмести підлогу, чи витерти пил. Я завжди мою посуд після сімейної вечері. Одним із моїх обов'язків є винести бруд. А ще, коли моя мати дуже втомлюється, я граю з молодшою сестрою , щоб матуся відпочила. Я завжди роблю це з задоволенням!