- Ти ходив учора на спектакль "Ромео і Джульєта"?
- Так, мені дуже сподобалося. А тобі?
- Мені теж. Актори грали чудово, ця п'єса була чудовою, ніби ми дивилися її в тій самій епосі, про події якої розповідається.
- Так згоден, і гра, і костюми акторів - все було чудове.
- Але мені дуже шкода Ромео і Джульєту.
- Мені теж, але ця п'єса вчить нас, що ніяка ворожба не може бути сильнішою за найкраще, найчистіше почуття в світі - щире кохання.
- Повністю з тобою згоден.
Ось, тримай, перше що мені на думку спало)
Дніпро-ріка одна з найдовших в Україні,вона <span>звивисте </span>річище<span>, утворює рукави, багато </span>перекатів<span>, </span>островів<span>, </span>проток,мілин<span>.
Ріка Дніпро є скіфською за походженням,</span>перекладається як «глибока ріка<span>»</span>
Можна скласти такі речення з лексичними помилками:
1. Таким чином, література – скарбниця мудрості. («таким чином» – калька з російської, замість цього доцільно вживати «отже»)
2. Антон, прикинь, нам на завтра задали прочитати цілих сто сторінок! («прикинь» – слово-паразит; замість нього можна сказати «уяви»)
3. Сьогодні відбувся перший дебют молодого Іванка на сцені. (словосполучення «перший дебют» вживати не можна, адже дебют – це перший виступ. Правильно: «Сьогодні відбувся дебют молодого Іванка на сцені».)
4. Під час атаки на вороже військо наших солдат зрадив зрадник. (відбувається повторення спільнокореневих слів зрадив і зрадник; можна замінити на одне слово – зрадили)
5. Мова письменника була насичена словами його рідної місцевості та діалектизмами. (діалектизми – це і є слова певної місцевості, тому варто вживати або словосполучення «словами його рідної місцевості», або «діалектизмами»)
Коли (присл -.-.-.-) берег (ім. підмет) упав (дієсл. присудок), оголивши (дієприсл) бронзову (прикм) спину (ім) нерухомої (прикм) води (ім) (підкреслюєм -.-.-.- так як це все дієприсл зворот), білий (прикм, означення) кінь (ім. підмет) Шептало (прикм. означ) не (частка присудок) стримавсь (дієсл. присудок) і (спол) побіг (дієсл, присудок), перечіпляючись (дієприсл) об (прийм.) кореневища (ім.) верболозів (ім. підкреслюєм -.-.- так як це дієприсл зворот) , грузнучи (дієприсл) в (прийм) піску (ім) та (спол) задихаючись (дієприсл) від (прийм) незнаної (прикм) досі (присл, підкреслюєм все -.-.-.-), нестерпної (прикм, означ), та (спол) все ж солодкої (прикм означ) спраги (ім додаток), яку (займ, підмет) можна (присудок) вгамувати (дієсл присудок) живою (прикм означ), а (спол) не (частка) іржавою (прикм, означ) водою (ім, додаток), яка (займ, підмет) текла (дієсл, присудок) під (прийм) його (займ, означення) ногами (ім, обстав).
(коли...), питання до неї *коли?* [ ], запитання від неї *якої?*(яку..), питання від неї *яка?*(яка..).
(речення розповідне, неокличне, складне, з різними видами звязку: сполучниковим та безсполучниковим підрядним з непослідовною підрядністю підрядної обставинної часу та підрядних означальних)
якщо потрібен розбір кожної з частин цього речення
1. Коли берег упав, оголивши бронзову спину нерухомої води (розповідне, неокличне, умовно просте, двоскладне, ускладнене відокремленою обставинною, вираженою дієприслівниковим зворотом, неповне, поширене)
2. білий кінь Шептало нестримавсь і побіг, перечіпляючись об кореневища верболозів, грузнучи в піску та задихаючись від незнаної досі, нестерпної, та все ж солодкої спраги (розповідне, неокличне, умовно просте, двоскладне, ускладнене відокремленими обставинами, вираженими дієприслівниковими зворотами та однарідними означеннями, повне, поширене)
3. яку можна вгамувати живою, а не іржавою водою (розповідне, неокличне,умовно просте, двоскладне, неускладнен (але можливо ускладнене однорідними означеннями : живою, не іржавою), неповне, поширене)
4. яка текла під його ногами. (розповідне, неокличне, умовно просте, двоскладне, неускладнене, неповне, поширене)