Зима - найдивовижніша пора року.Пора надій,безмежний бажать,які неодмінно збудуться.Саме слово"зима" завжди змушує нас повірити в щось прекрасне.Відрватись від буденних клопот і поринути в країну,де завжди перемагає добро,здійснюються мрії.
На високій горі панує вічний холод. Там розкинулось білосніжне місто. Навколо воно оточене неприступними крижаними мурами. А у центрі велично підноситься до неба замок своїми куполами. Кришталем виблискують вони від рідкісного промінчика, який іноді зазирне у цю мерзлоту. Навкруги все біле: снігові стіни, снігове покривало на землі, сніжинки у повітрі. Замок дуже гарний. Проте ця краса холодна. Не гріє вона теплом та затишком, не щебече пташиним співом, не розцвітає прекрасним цвітом. Тут мешкає могутня Снігова королева. <span> Хто потрапляє сюди, той все забуває. Серце його стає холодним. Зникають усі переживання та почуття. Тут жив зачарований Кай, поки добра Герда не розшукала його. </span>
Ходять, будуть ходити, ходили.Плетуть, плели.Пливуть, пливли.Іду, ідуть, ішли, будуть йти. Мерзнуть, замирзати.Погасити, погасять,погашено
Вихідний був дуже сонячним.
Вихідний день перенесено на понеділок.
Козаче, добродію, Андрію , Маріе , парубку , соколе , Ганно Василівно , пане Дмитро , пані Галино , друже Сергію , Наталіе Іванівно Василенко .
Якось так
Это речевое средство оно дает произведению особую художественную выразительность это <span>повторение различных фонетических сочетаний.</span><span />