Отримання літнього завдання хлопцями — зібрати колекцію комах. 2. Від’їзд Сергія і Митька до бабусі в село. 3. Похід на річку.
4. Зустріч з Василем Трошем біля озера. 5. Розповідь велосипедиста про чудовисько, яке начебто живе в озері. 6. Ночівля біля озера. 7. Запис до бібліотеки і вивчення зоології. 8. Митькозавр Стеценка з Юрківки — чудовисько, що живе в лісовому озері. 9. Виявлені сліди невідомої істоти на березі 10. Роздуми щодо пастки для химери лісового озера. 11. Вихід знайдено – химеру будуть ловити на курку, яку вкинули в яму. 12. До ями замість чудовиська потрапляє дід Трохим. Провал операції «Курка». події, що відбулися у дядька Гната з тромбоном; хлопці так і не виявили того, хто живе в озері. 13. Імітація чудовиська Васильом 14. Подяка Сергія і Митька Василеві за чудові канікули та інтерес до зоології.
<span>Герои: <span>Маттео Фальконе, его сын, беглый
преступник Джаннетто Санпьеро, солдаты и сержант Теодор Гамба.
Страшный рассказ. Мальчик был дома один, когда
человек в лохмотьях заставил спрятать его от солдат и дал ему за это
серебряную монету. Мальчик спрятал его в стогу сена. Сержант был родственником
этого мальчика, он попросил выдать преступника и дал ему за это часы. Мальчик
указал пальцем на стог. </span><span>
Разбойника арестовали, и в это время вернулся
отец мальчика. Он узнал о случившемся.
Маттео Фальконе увел ребенка от дома в
овраг и хладнокровно застрелил своего десятилетнего сына за его
поступок, предварительно разрешив ему помолиться, мальчик умолял отца о пощаде,
но тот выстрелил. Ни один мускул не дрогнул на его лице, потому что посчитал
сына предателем.
Маттео Фальконе вернулся в дом и продолжил
разговор с женой, как будто ничего не произошло.
Чему
учит произведение? <span>Жестокости,
неумению прощать, ненависти к близкому и родному тебе человеку.</span></span></span>
О.С. Пушкін біографія скорочено Олександр Сергійович Пушкін народився 26 травня 1799 в Москві. До 12 років Пушкін ніде не навчався, а у віці 12 років надійшов на навчання в Імператорський Царськосельський Ліцей, який вважався вищим Російським навчальним закладом. Пушкін закінчує ліцей в 1817 році, і випускається в чині колезького секретаря, після чого його визначають в Колегію закордонних справ. У 1820 році він закінчив поему «Руслан і Людмила» — перший великий твір. За епіграми, вольні вірші, що швидко розповсюджувалися по Петербургу, в 1820 році Пушкін був відправлений в південне заслання. За чотири роки він переїжджав у різні міста: Катеринослав, Кишинів, Одесу. Під час цього посилання ним були написані романтичні південні поеми «Кавказький пленник», «Бахчисарайський фонтан», «Брати розбійники», а в 1823 році він почав роботу над романом у віршах «Євгеній Онєгін». У 1824 році Пушкін був відправлений в північне заслання в маєток батьків Михайлівське, де після від’їзду родини жив з нянею. Там він продовжував роботу над «Євгенієм Онєгіним», писав «Бориса Годунова», вірші. 1826-1830 роки. На початку цього періоду Пушкін має аудієнцію з новим царем Миколою I, після якої поетові обіцяно найвище заступництво і відсутність будь-якої цензури для його творів. Однак через два роки після поеми «Полтава», а також, що стала відомою уряду «Гаврііліади» написаної ще в 1821 році, за Пушкіним встановлюють поліцейський нагляд. У 1830 році Пушкін посватався до Н. Гончарової. Перед одруженням він поїхав до маєтку в Болдіно, де змушений був затриматися через карантин. Цей період у творчості Пушкіна називають Болдинскою осінню, протягом якої він написав велику кількість літературних творів найрізноманітніших жанрів. У 1831 році Олександр Сергійович одружився. Його обраниця — Наталя Гончарова — була відомою красунею, у неї було безліч шанувальників, до яких Пушкін її ревнував. У ці роки він писав твори на історичні теми — «Дубровський», «Капітанська дочка», «Історія Пугачова». 7 січня 1833 Олександр Сергійович Пушкін обирається членом Російської Академії — центру по вивченню російської мови, заснованого Катериною II в 1783 році. У 1836 засновує літературний журнал «Современник». На жаль, доходи від продажів журналу не покрили навіть витрат на його створення. В листопаді 1836 року з’являється конфлікт Пушкіна з французьким офіцером Жоржем Шарлем Дантесом, причиною якого була ображена честь поета. 27 січня 1837 Пушкін був поранений Дантесом на дуелі і через два дні помер від перитоніту у себе вдома. Похований на кладовищі Святогірського монастиря Псковської губернії.
Ответ:1)Служба на Кавказе,письмо от матери.
2)Дорога домой,нападение татар.
3)В плену,знакомство с Диной.
4)Торг за выкуп,красный татарин.
5)Мастер на все руки ,изучение местности.
6)Поминки в ауле,время бежать.
7)Обуза Костылин и провал побега.
8)Жизнь в яме,ожидание судьбы.
9)Помощь Дины,надежда на спасение.
10)Шест в яме и отказ Костылина.
11)Снова на воле,"выручайте братцы".
12)Жилин у своих,выкуп Костылина через месяц.
Объяснение:
Повесть открывается авторским отступлением о судьбе станционных смотрителей – достойных сострадания чиновников 14-го класса, на которых каждый проезжающий считает своим долгом выместить раздражение. Сам повествователь изъездил всю Россию и знал многих станционных смотрителей. В память об одном из них, Самсоне Вырине, «смотрителе почтённого сословия, написана эта повесть».
<span> В мае 1816 г. повествователь проезжает через небольшую станцию. На станции Дуня, красавица дочь смотрителя, подает чай. На стенах комнаты висят картинки, изображающие историю блудного сына. Повествователь и смотритель с дочерью вместе пьют чай, перед отъездом проезжающий целует Дуню в сенях (с ее согласия). </span>
<span> Через несколько лет повествователь снова попадает на ту же станцию. Смотритель очень постарел. На вопросы о дочери он не отвечает, но после стакана пунша становится разговорчивее. Рассказывает, что 3 года назад молодой гусар (ротмистр Минский) провел несколько дней на станции, притворяясь больным и подкупив лекаря. Дуня за ним ухаживала. Выздоровев, ротмистр собирается в дорогу, вызывается подвести Дуню до церкви и увозит ее с собой. Потеряв дочь, старик отец заболевает от горя. Оправившись, он отправляется в Петербург искать Дуню. Минский отказывается отдать девушку, подсовывает старику деньги, тот выбрасывает ассигнации. Вечером смотритель видит дрожки Минского, следует за ними и таким образом выясняет, где живёт Дуня падает в обморок , Минский прогоняет старика. Смотритель возвращается на станцию и больше уже не пытается искать и возвращать дочь. </span>
<span> Повествователь третий раз проезжает через эту станцию. Узнает, что старый смотритель спился и умер. Просит показать ему могилу. Мальчишка-проводник рассказывает, что однажды на могилу приезжала красивая барыня с тремя детьми, заказывала молебен и раздавала щедро чаевые.</span>