Жив соб¡ Присл¡вник. ¡ був у нього найкращий друг Д¡еслово. У Присл¡вника були ще друз¡, але Д¡еслово було найкращим. Вони кожен день гралися разом. Ходили один до одного в гост¡. Любили Присл¡вник ¡ Д¡еслово проводити час разом. Ось чомк речення з ними були ц¡кав¡ та повн¡.
Мої спостереження в лісі
Коли ми їздили до лісу по гриби то мені там дуже сподобалося.
...............................................................................................
...............................................................................................
...............................................................................................
Я думаю ви уже зможете закінчити.
пака...
= )
Коли настала справжня зима, почалися приморозки, які не лише гарно малювали на шибках вікон, але і щипав за щоки. Небо було чисте,проте десь на обрії виднілися хмари, які, якщо б не вітер, що дув в протилежну сторону, вже накрили б наше село. Коли тяжко було на душі, коли смуток полонив розум, коли я не знав, куди тікати від тужливих дум, перед очима ставала мати, яка, як у дитинстві, гладила мене по голівці.
Сьогодні ми з класом відвідували зоопарк.Я побачила верблюда, він був дуже кумедний.В нього були великі губи.Два горби, та хвіст.Ми ходили навколо клітки з тигром та не могли на дивуватися його красою.Маленька мавпочка з'ïла увесь мій шматочок хліба.
Мама зебра почала гратися зі своïм дитинчам, та бігати за ним по всій клітці.Сьогодні я в перше побачила жирафа, він був дуже височезний і у весь в коричневих плямах.
<span>веселіш- основа слова,</span>
<span>ої - закінчення
весел- корінь,
Їш - суфікс,
</span>