На березі затоки розгулювала ворона. Ось вона зупинилась, швидко схопила хлібну шкуринку і поспішливо поскакала до великого валуна. тут в безпеці ворона розтиснула дзьоб, наступила лапкою на шкуринку і вдарила по ній декілька разів дзьобом. шкуринка не піддавалася. ворона розізлилась, схопила окраєць, швидкими стрибками приблизилась до берега і обережно опустила хліб у воду... Тепер він був розмокший, м'ягкий і ворона могла поснідати.
Квіти-підмит- ,сходять-присудок=,з попилу-обставини-.-.-.
Дерев'яний, ураганний, кінний, цегляний, машинний, лимонний, Різдвяний, хвилинний, журавельний, змінний, південний, зоряний, скляний, екранний
Тільки-но сходить сніг навесні, до життя пробуджуються одні з найулюбленіших дерев, що ростуть у наших краях. Вони прикрашають вулиці українських міст та парки, а також ліси та поля. Вони ростуть майже скрізь. Це берези.
Весна ще не запанувала у світі, а під білою березовою корою вже стрімко біжать соки. Це гарне дерево після зимового сну готується до нової пори.
Спершу набухають яскраво-зелені березові бруньки.
Лагідні,веснянії ночі зористі.Над містом кучерявий,голубий,ласкавий дим.Понад дорогою,за тином в огороді росте кілька високих розкішних верб.А маки процвітають і білим,і сивим,і червоним цвітом.Сумними довгими ключами летять у вирій журавлі.Сократ говорив рівним спокійним голосом.День був ясний,сонячний та теплий.Починалось бабине літо.Вони дивились перед себе у густий вогкий морок.Через всю картину,серединою і по всьому низу викручувався голубий великий ужака.
