Привіт!Привіт,РАдий тебе бачити!Я теж,як Тии провела(провів)весняні канікули?Оооо,дуже класно,скільки цікавих пригод,познайомився(познайомилась)з новими друзями,була в зоопарку та їздила на екскурсії,а ти чим займалася на цих кінікулах?А я мало їздила до тітки і всі канікули провела там,так що в мене нічого цікавого.хотілося б ще канікулів тоді б я їх провела веселіше.Нічого,ще канікули будуть і ми з тобю двоє кудись поїдемо.Оооо,чекаємо вже цього.Ну до зустрічі!Бувай!
1.Петрик(підмет) намалював(присудок) портрет своєї мами.
2.Маринка(підмет) зробила(присудок) гарну аплікацію.
3.Михась(підмет) добре грає(присудок) в волейбол.
4.Поліна(підмет) навчилася(присудок) вишивати хрестиком.
5.Віка(підмет) чудово виконує(присудок) гімнастичні вправи.
Підписаний наказ лежав на столі (дієприкметник). Наказ про звільнення уже був підписаний (присудок). Виданий квиток спокійнісінько лежав собі у кишені (дієприкметник). Квиток на авіапереліт до Батумі виданий (присудок). План, накреслений нашвидкуруч, згодом пригодився (дієприкметник). Ще вчора був накреслений план (присудок). Пошита сукня Тетянці дуже сподобалася (дієприкметник). - Олю, твоя сукня вже пошита! - гукнула навздогін Наталка (присудок). Затверджений розклад електропотягів розміщувався біля головної каси залізничного вокзалу (дієприкметник). Розклад затверджений, час в дорогу (присудок).
Чернівці – одне з небагатьох міст України, яке по праву вважається перлиною архітектури. На державному обліку в історичній частині столиці Буковини знаходиться 706 пам’яток архітектури, 20 з яких загальнонаціонального значення. Історична забудова старого міста – це цілісний, майже недоторканий ансамбль XIX – початку XX століть, відомий своїми стильними сецесійними будовами, створеними представниками віденської школи модерну Отто Ваґнера. Архітектурною перлиною Чернівців по праву вважається ансамбль колишньої Резиденції митрополитів Буковини і Далмації, включений до всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.У розвитку архітектури Чернівців XIX століття чітко виділяються два періоди, межею яких є 1840-і роки. Перший період характеризується, як і в усій європейській архітектурі, стійким пануванням класицизму. Починаючи з 1840-х років, в образі деяких споруд міста простежуються риси, пов'язані з відходом від принципів класицизму і зверненням до архітектурних прийомів італійського Ренесансу. На зламі ХІХ-ХХ ст. у європейській архітектурі запанував стиль модерн, який в Австро-Угорщині, до складу якої входила й Буковина, був відомий під назвою віденська сецесія. Історичне середмістя Чернівців просто неможливо уявити без стильних сецесійних будівель, створених за проектами учнів і послідовників видатного австрійського зодчого Отто Ваґнера. Серед них: дирекція ощадних кас, залізничний вокзал, готелі «Брістоль» і «Золотий лев» та багато інших споруд. Починаючи з 20-тих років ХХ ст. Чернівці забудовуються архітектурою в стилі ар-деко і конструктивізм. Існують 7 чудес Чернівців: 1) Резиденція православних митрополитів Буковини і Далмації<span>– всесвітня культурна спадщина </span>ЮНЕСКО. Була збудована на місці старого єпископського будинку в 1864-1882 рр. Нині тут розмістилися центральні корпуси Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Цей унікальний архітектурний ансамбль з’явився на світ завдяки зусиллям єпископа Євгена Гакмана. 2) Музично-драматичний театр<span> є однією з найвідоміших пам’яток архітектури міста, яка прикрашає </span>Театральну площу уже понад сто років. Чернівецький театр – творіння знаменитої віденської фірми Фельнера і Гельмера, відомої в Європі спорудженням 43 театрів, серед яких Одеська опера. Він постав за якихось два роки та у своїй красі не поступався перед кращими театрами Європи. Перший камінь у його фундамент був закладений 1 серпня 1904 р., а вже 3 жовтня 1905 р. відбулося урочисте відкриття. 3) Вірменська церква. У середині XIX ст. у чернівецьких вірмен-католиків визріла потреба мати свій храм. Для його проектування був запрошений чеський архітектор Йосеф Главка, який тоді працював над Резиденцією Буковинських митрополитів. Будівництво церкви розпочалось у 1869 р. в історичному вірменському кварталі, а 9 жовтня 1875 р. творіння геніального Главки було урочисто освячене на честь Святих Апостолів Петра і Павла. 4) Міська ратуша<span> височіє на </span>Центральній площі Чернівців з середини XIX ст. Розмови про її будівництво велися з 1825 року і лише 19 квітня 1843 р. в присутності поважних гостей зі столиці було закладено перший камінь у фундамент майбутнього магістрату. Будівельні роботи велися під керівництвом окружного інженера Адольфа Маріна й наглядом камерального архітектора Андреаса Микулича. За 4 роки в центрі Чернівців постала ошатна споруда в стилі пізнього класицизму з високою баштою та внутрішнім двориком. 5) Художній музей. Впродовж 1900-1901 рр. поруч з ратушею наЦентральній площі<span> Чернівців постала імпозантна триповерхова споруда тодішньої дирекції Буковинської ощадної каси. Вона була зведена за проектом талановитого учня Отто Вагнера – віденського архітектора Губерта Гесснера. Будівля художнього музею по праву вважається класичним зразком віденської сецесії, однією з найбільш вишуканих пам'яток модерну у Центрально-Східній Європі.</span> 6) Кафедральний собор Святого Духа – головний православний храм Чернівців. Перший камінь у його фундамент був закладений у липні 1844 року. Будівництво велося під наглядом крайового інженера А. Маріна та віденського архітектора А. Рьолля, а у 1860 році за проектом Йосефа Главки було перебудовано фасад храму. Через 20 років після початку робіт у липні 1864 р. владика Євген Гакман освятив Кафедральний собор. Проте внутрішні оздоблювальні роботи тривали аж до кінця століття. Так, ще у 1892-1896 рр. група художників із Відня розписувала стіни. 7) Миколаївська церква. З усіх старовинних храмів Чернівців молдавсько-турецької доби на своєму первісному місці залишилася лише дерев'яна церква Святого Миколая, яка постала у 1607 р. на міській околиці при «дорозі на Горечу». Стиль Миколаївської церкви характеризується як «хатній» тип, притаманний Буковині тих часів.
Чимало води збігло від того часу, коли це сталося.
Нарешті прийшло бабине літо.
Чумацький шлях висів над головою.
На полонині паслися отари овець.
Іван Петрович був відомим політиком.
Десять вершників мчали по битому шляху.
