Этот весенний цветок
как дар природы людям дан,
подарок мамам на восьмое марта
что это за цветок? - ...
Усе тут було:і квіти, і трави, і води.
Дуб,сосна, береза,ялинка-ці дерева ростуть в Українських Карпатах.
Нічим я не надихався іще:ні веснами,ні тихим падолистом.
Луки,гори,пишні сади-все зелене й принишкле.
Рослинний світ забезпечує людину різноманітними ресурсами:продовольчими,лікувальними,промисловими.
Та всі голоси:і зяблика,і зеленушки, і навіть одуда-заглушувало кування зозулі.
Зійшло вранці лагідне весняне сонечко, розбудило природу та людей. Потім ковзнуло по стовбурах та гілках дерев, а вони відбились довгими чорними тінями на землі. Так тихо і спокійно стало навкруги. Не чути ні голосів людей, ні автомобільного шуму, тільки гомінливе птаство дзвінкими піснями наповнює ранковий повітряний простір.Птахи нещодавно повернулися з далеких країв і принесли на крилах тепло та безліч цікавих новин. Ось, чується самотн, ще не дуже голосне щебетання, згодом до нього несміливо приєднується ще один сонний голосок іншої пташки. А далі їх все більше , і більше. Легенький подих весняного вітру ледве ворушить вершечки дерев, на яких тільки почали з’являтися молоденькі листочки.Поступово прокидаються квіти та дерева, піднімають свої кучеряві голівки кульбаби, вітаються з сонцем. По яскраво-блакитному небу швидко пропливають маленькі хмаринки, мов спізнюються на важливу зустріч. А сонце ще не піднялося високо і злегка підсвічує знизу хмари .Нарешті прокидаються люди, відкривають в будинках вікна і впускають бадьорий весняний подих в кімнати.Навколо пахне вологою теплою землею, свіжістю зеленні, п’янким ароматом квітів. Поспішаючи, люди виходять на вулиці, прямують на навчання, на роботу. Вони уже одягнені легко , з сяючими посмішками на привітних обличчях. Відкриваються жалюзі на вітринах численних магазинів, відчиняються двері офісів. Людно стає на зупинках громадського транспорту. А сонце піднімається все вище і світить яскравіше, наповнюючи позитивною енергією всіх і все навколо.І ця життєдайна енергія стрімко наростає і поширюється у свіжому весняному просторі, живить і надихає, відновлює і квітчає, очищає і прикрашає, адже весна таку неймовірну силу ма! А з кржним весняним ранком вона тільки наростає і могутнішає, ніби хоче звкружляти у квітучому вальсі усю землю!!!http://ukrtvory.ru/vesnyanij-ranok-2.html
Красиві білі підсніжники прокидаються на початку весни,доки всюди ще лежить сніг
Я думаю що без читача літератрній світ справді гине!!! Допустимо ніхто не буде читати літературу, тоді автору не цікаво буде писати її!!! Тому що він вже буде знати що нікому те що він пише не цікаво!!! Читач як одна ціла літератури!!!
А й справді якщо так подумати, без читача не було б ніякої літератури!!!
