Це гротескна замальовка буржуазного суспільства, що переростає в трагічні вірші про крах особистості у вирі байдужого міста. Перед нами розгортається картина міського ранку в усій своїй буденній непривабливості: На вулиці «коричневі хвилі туману» набігають на ліричного героя «круговоротом облич». Нічого піднесеного немає і не може бути в цій урбаністичній круговерті, що може лише обляпати перехожого багнюкою. Головний мотив вірша — згубна влада сучасного міста над людиною. Місто як руйнівник усього живого, духовного, світлого зображується за допомогою навмисно знижених образів: кухонь підвальних, смутних покоївок, коричневих хвиль туману, низки дахів. Буденність знищує почуття і надії людини, залишаючи їй нудне повторення: приготування їжі, ходіння на роботу — “круговорот облич”.
Стихи Ключникова Ю.М. о Сергии Радонежском.Поэма-"Слово о Сергии Радонежском"-Ольга Худорожкова.Посвящение Сергию Радонежскому-Небольсин С.,есть картина"Видение отроку Варфоломею". "Сергий Радонежский"-В.Ключевский,"Житие преподобного Сергия Радонежского"-Елена Мизюн.Очень много стихов,брошюр.
Это про Роман А.С Пушкина ,,ДУБРОВСКИЙ"?
Тема:
Пушкин сопоставляет зло природы и зло владыки, который нарушает запрет приближения к древу, несущему смерть. Все живое избегает прикосновения к анчару, и в природе это зло обуздано одиночеством («К нему и птица не летит, и тигр нейдет») . Анчар — «один во всей вселенной» . Князь нарушает закон природы, посылая человека «властным взглядом» .
Идея:
Зло, существующее в природе как угроза, получает возможность осуществления. Зло рождает зло:
А князь тем ядом напитал
Свои послушливые стрелы
И с ними гибель разослал
К соседям в чуждые пределы.
Неограниченная власть одного человека над другими оказывается гибельной не только для «белого раба» , но и для соседей князя.
Тема : <span>Тема поеми — зображення уявної мандрівки поета у потойбічний світ. Данте сподівався, що, читаючи його книгу, людина разом з ним подумки пройде через суворі випробування та страждання, очиститься від гріхів і піднесеться душею до праведного, благочестивого життя. Данте вірить у людину, в її духовні сили. </span><span>У вигнанні чітко виявилися прагнення.</span>