<u><em> Нещодавно я мала змогу зустрітися зі своїм кумиром . На щастя , мені вдалося взяти участь у вікторині від одного глянця . І уявіть я перемогла !!!!!</em></u>
<u><em> Зустріч була запланована на наступний вівторок і я трохи хвилювалася . Але на мій подив мій кумир був доброю , дружелюбною та простою людиною . Без усілякої , як мені казали подруги зірковою хвороби . Уєвляєте він вчився на дизайнера , а ще він мая двох котів та собаку . Він їх дуже полюбляє . </em></u>
<u><em> Мій кумир любить каву та морозиво . Він дуже освітчена людина . Також я зрозуміла , що він багато читає та знає дві іноземні мови . Це найцікавіша зустріч з такою різнобічною людиною у моєму житті .</em></u>
<u><em> Я у захваті !!!</em></u>
<span>Я ніколи не був
акуратним. Мама часто сердилась: «І в кого ця дитина така?» Однак колись я
переконався в тому, що робоче місце кожного повинно бути в порядку. Ось ця
історія.
Зазвичай
я витрачав на уроки багато часу, кілька годин. Адже треба було зі всього безладу дістати саме той зошит, який мені
був потрібен. І дуже
добре, якщо гора зошитів не завалювалась за диван або на підлогу.
Підручники я міг використовувати як
плацдарм для військових дій
або як залізничну
колію. У такому разі спочатку мені хотілося погратися, а потім уже
займатися уроками.
Якось
я прийшов зі школи й охнув. На моєму письмовому столі панував ідеальний
порядок. Підручники акуратно стояли на поличці. Усі непотрібні ручки були
викинуті, а олівці красиво заточені й поставлені у стаканчик. З'ясувалось, що
за моєї відсутності приходила бабуся і довела до ладу кімнату.
Спочатку
я хотів розлютитися, проте сердитися не було на кого. Бабуся давно пішла.
За
деякий час я сів за уроки. І зробив їх на диво швидко. Всього за одну
годину!
Висновок
напрошується сам. Робоче місце має бути в порядку. Тоді не треба буде марно
витрачати час. А час — це найцінніше у житті людини.</span>
Веселіший, дешевший, холодніший, сміливіший
Після довгого літнього часу на відпочинок, першого дня у школі зустрілися дві подруги Аня і Людмила. І зав"язалася в них розмова :
- Привіт, Ане ! - мовила Людмилка.
- Привіт , Людмилко !- відповіла Аня.
- Ти така засмагла, Ане! Ти , мабуть, десь відпочивала цим літом?
- Так, це й дійсно так. Я була на морі, у чудовому місті Херсон. У мене повно нових вражень ! Я вперше, цього літа, побувала в тому мальовничому місці, побачила тутешнє море. Ще, я була в аквапарку, де каталася на різних водних атракціонах . Я засмагала та купалася. Мені дуже сподобався мій відпочинок на морі цього року!
- Так , дійсно , у тебя було чудове літо!
- Так, це дійсно так! А як пройшло у тебе літо , Людмилко ?, -запитала Аня.
- Цього року, Я нікуди не їздила, проте моє літо видалося чудовим! Кожного дня я купалася у нас на ставку та грала у різні ігри зі своїми друзями. На кінець літа, я повторювала вивчений матеріал та готувалася до школи.
- Я рада , що у нас обоїх гарно пройшло літо. Добре, бувай, зустрінемось .
<span>- Гаразд, бувай!</span>