Жило было слово нет. Оно всем отвечала :"нет" на любую прозьбу.И вот когда-то случилось так что слово нет встретило слово да.И убило слово нет. С тех пор появились такие люди которые не могут сказать нет! Вот и сказочки конец а кто слушал молодец)
Перше слово префікс "с"
наказ префікс "на"
обрати - "о"
У майбутньому я хочу стати лікарем. Я розумію, що буду довго вчитися, потім практикуватися, але вибором професії буду задоволений(на).Тому, що лікарі часто рятують життя людей, жертвуючи своїм здоров`ям та нервами. Але як чудово почувати себе героєм-рятівником, не просячи за це ніякої нагороди! Тоді всі знатимуть твоє ім`я- ім`я того, хто врятував тисячі людських життів.
<span>Щодня - [ ш ч о д н' а ] - 5 букв, 6 звуків
</span><span>[ш] приголосний,
глухий,шиплячий, твердий,
[ч] приголосний, глухий, шиплячий, твердий,
</span>[о] - голосний, лабіал., ненаголош.
<span>[д] - приголосний,
дзвінкий, твердий.
</span><span>[н'] приголосний,
сонорний, м'який,
[а] голосний, нелаб., наголош.
</span><span>
</span>Не чути - не [ ч у т и ] - 4 букви, 4 звуки
[ч] приголосний, глухий, шиплячий, твердий,
[у] - голосний, лабіал., ненаголош.
[т] - приголосний, глухий, твердий.
[и] голосний, нелаб., наголош.
Щодня - прислівник, розряд за значенням - часу, ступенів порівняння не має, в реченні є обставиною.
Не чути - дієслово, чути, неозначена форма дієслова, недоконаний, неперех., в реченні присудок.
У нашому багатоповерховому будинку живе хлопчик Михайлик. На день
народження йому подарували кошеня. Руденьке, а на сонці його шерсть
переливалася і палахкотіла жовтогарячим вогнем. І Михайлик назвав своє
кошенятко незвичним ім'ям Пожежа.
Наступного ранку хлопчик не знайшов свого вихованця у кімнатах.
«Пожежа! Пожежа! До мене!» — кричав він, але кошеняти не було. Михайлик
вибіг на балкон і побачив, що Пожежа переліз на сусідський балкон.
«Пожежа! Пожежа!» — щосили закричав Михайлик. На його крик із
квартир почали вибігати перелякані люди. Вони не могли зрозуміти, що
сталося і де горить.
А Михайлик намагався дістати своє кошеня, спробував навіть
перелізти на сусідній балкон. Побачивши це, мешканці будинку визвали
пожежну машину.
Побачивши пожежників, Михайлик закричав: «Велике спасибі, що ви прийшли допомогти врятувати мого друга».
Не знав хлопчик, що його батьки
заплатять за приїзд пожежної машини. Адже в цей час, може, комусь і
справді потрібна була допомога. Та у Михайлика тепер інші проблеми. Він
шукає для свого кошеняти нове ім'я.