Так.Людям на даний час потрібно б було повчитись у Простака,адже Простак-щира,і в деякій мірі вихована людина.Незважаючи на те,що він не виховувався у 'цивілізованій і сучасній кріїні'він є добре вихований.Простак не 'зіпсований цивілізацією' і є відкритий і добрий.Людям потрібно взяти для себе питання вихованості,простоти,залишатися таким як ти є,і не перешкоджати чужому щастю...Доба Просвітництва залишила свій слід і у наші часи.<span>Якщо проеціювати події повісті «Простак» на наше сьогодення, то можна з впевненістю стверджувати, що питання, порушені Вольтером у цьому творі, не менш актуальні і в наш час. Адже й сьогодні «природні» люди, яки намагаються відстоювати одвічні людські цінності і жити за законами природи, досить часто не знаходять розуміння у суспільстві. Якщо замислитися, то кожен з нас може привести приклад «Простака», якого він знає особисто. Але будь-що, та «Простаки» повинні існувати в будь-який час, бо саме завдяки їм зло ніколи не переможе добро.</span>
<span>Порядні люди поважають нас за наші чесноти, а натовп - за прихильність долі.</span>
«Співець» Леся Українка аналіз Автор: Леся Українка Рік написання: 1889 Тема «Співець» – краса вранішньої природи, її гармонія. Основна думка «Співець» – уславлення краси природи, оптимістичного світобачення; назва підкреслює основну рису героя твору солов’я – його майстерність у неперевершеному співі. Художні образи у вірші «Співець» Лесі Українки Зорі – яскраві, червоні, привітно сяють над світом, і їх радісно вітає все живе на землі; троянда – розкішна, вродлива, «найкраща з квіток», своїми барвами прикрашає садок, радує око; соловейко – «співець чарівливий», шле вітання зорі вечірній і зорі вранішній, славить життя; від його любого співу розпускаються квіти, розвиваються садки. Художні засоби та прийоми «Співець» Епітети: «багрянії зорі», «пісні голосні», «ясним самоцвітом», «троянда розкішна», «співець чарівливий», «година сумна» та ін. Метафори: «грала промінням», «усміхалась весняним привітом». Порівняння: 1) Вже пролетів, немов пташка зальотна, Весняний той час. 2) Вітер зітха, мов дріада сумує. Персоніфікація: 1)Пишно займалися багрянії зорі. 2)Гордо палала троянда розкішна. У творі змальовані: весняний вечірній пейзаж «Пишно займались багрянії зорі колись навесні…»; пейзаж вранішній «… грала промінням, ясним самоцвітом порання роса…»; садок «Горда палала троянда розкішна, найкраща з квіток, — барвою й пахом вродливиця пишна красила садок»; У своїй ранній поезії «Співець» Л.Українка запевняє читачів у тому, що ніякі сили не примусять її відмовитись від патріотичного обов’язку — служити своїй батьківщині й рідному народові. Та хоч би й крила мені солов’їні, І воля своя, – Я б не лишила тебе в самотині, Країно моя!
Джерело: http://dovidka.biz.ua/spivets-lesya-ukrayinka-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Мораль байки Л.Глібова "Ведмежий суд" така: якщо хитра Лисиця є свідком, Вовки та Ведмеді суддями, у Вола немає жодних шансів на справедливість, його в будь-якому випадку визнають винним і з*їдять.