Кажен з нас напевно у своєму житті робив добрі вчинки. Хтось допомогав бабусі донести сумку до дому,чи перевести її через дорогу,та багато іншого. Навіть коли ти допоможеш матусі помити посуд чи прибрати у квартирі,вона буде дуже щаслива. Ти можешь зробити дуже багато добрих вчинків,навіть якщо вони будуть малі та неградіозні,ти зробиш великий вчинок,бо та людина якій ти допоміг буде тобі дуже вдячна.
Осінь.Це пора,яка зачаровує всіх без вийнятку.З приходом осені,все навкруги стає неописуємо красивим.Яскраві кольори лісу,не дозволяють відвести від себе погляд.
Паралельно з тим що осінь заворожує нас своєю красою,вона заставляє нас сумувати.Чомусь саме,коли наступає осінь,невільно приходить сум,сум за літом,за птахами,які вже відлітаютьсь,осінь заставляє нас задумуватись над життям,над майбутнім.
Не можна не згадати про останні пісні птахів,які от от відлетять.Їх пісні врізаються в саме серце.
Чомусь літом люди не замічають тепла сонця,а от осеню ми дуже чутливі до промінчиків сонця,ми насолоджуємось кожним із них сповна.
Осінню прекрасні навіть дощі,вони наче не готові попрощатись з природою.
<span>Я можу сказати,що осінб особливо мені рідна,вона заворожує моє серце повністю.Тому я буду дуже сумувати за нею .</span>
Працьовитий,кольоровий,полевий
Це велике щастя, що ми живемо на такій географічній широті, де маємо аж чотири пори року – прекрасні та несхожі між собою. Усі вони дарують нам свою красу. Осінь вважається найпримхливішою, мабуть, через мінливість осінньої погоди. То світить нежарке сонечко, то накрапає сумний дощик, то стоять сірі похмурі дні, то дує сильний вітер… Проте є в осені величава дозріла краса.
У вересні та на початку жовтня природа пишна, яскрава: дерева змінюють зношене вже зелене вбрання на розкішні золоті шати, оздоблені яскраво-жовтими та червоними прикрасами. Спека минула. Стоять теплі ясні дні, погода м’яка, що так і хочеться блукати тихими вуличками та милуватися красою, що оточує тебе.
Аж очі розбігаються від багатства кольорів! Зацвітають осінні квіти – айстри, жоржини, та й досі пливе в повітрі аромат троянд. У пору бабиного літа все навколо вкрите вигадливими сіточками-павутинням. І коли пройде легкий дощик, його краплі плутаються в них та виблискують на сонці, не змочивши творіння павуків.
А потім осінь стає сумною. Поволі опадає листя з дерев, перетворюючись на м’який килим, що шурхотить під ногами. А якщо раптом вдарить хоч легенький мороз, більшість дерев роняють усе листя водночас. До наступної весни вирушають птахи у теплі краї. Стає холодніше, і тому не хочеться дощу, а дощить частіше й частіше. І вітер дужчає. Ще й сонце заходить усе раніше, на вулиці холодно та незатишно. І осінь, прощаючись з нами, непомітно переходить у зиму…
Чумацький [ч у м а ц` к и й] - о - о = - о = 9 букв, 8 звуків, 3 склади (чу-маць-кий)