Не розуміє людина жарту – пиши пропало! І знайте: це вже несправжній розум,хоч у неї,може,і премудра голова.Краще сміятися,не бувши щасливим,ніж померти,не посміявшись.Гумор і поезія є золотими воротами до всього чесного,благородного,прекрасного.З особистих властивостей найбезпосередніше сприяє нашому щастю весела вдача.Як міль – одягові і черв’як дереву,так печаль шкодить серцю людини.Гумор – це бачення,сприймання і відтворення явищ оточуючої дійсності в життєрадісно-комічному тоні,художні твори з настановою на зображення смішного. Об’єкт гумору не заперечується повністю,висміюються тільки деякі його риси,здебільшого в доброзичливій жартівливій формі,на відміну від сатири,в якій переважає гнівний викривальний сміх.Справедливо сказано,що гумор – невідлучна прикмета кожного правдивого таланту.Сатира – в широкому розумінні художня творчість,найприкметнішою ознаю якої є різке викриття зображуваних явищ шляхом висміювання.Отак сидиш і думаєш…Гумор…Сатира. Наш чудовий народ. Од його ми,народ,дотепний. Веселий. Мудрий. Я бачу свій нарож,як він,ухиляючись у вуса,дивиться на тебе лукавими своїми очима і «зничтожає» тебе.…Як я люблю цей народ,коли він мене «зничтожає» своєю мудрістю,своїм отепом,своїм неперевершеним «своїм»…І я його розумію,і він мене розуміє…що люблю ж я його,як сонце,як повітря,а він,народ,стоїть,підморгує,усміхається.Та будь же ти тричі щасливий!Сміятися не гріх над тим,що видається нам смішним.Треба любити людину. Більше,ніж самого себе.Тоді тільки ти маєш право сміятися.І тоді людина разом із тобою буде сміятися…із себе,із своїх якихось хиб,недоліків,недочотів.Той сміх,що не ображає,а виліковує,виховує людину,підвищує…
1. Имение родителей Васильевка.
2. Полтавское уездное училищеи нежинская гимназия.
3. 1830 год - первая повесть "Басаврюк".
4. 1832 год - "Вечера на хуторе близ Диканьки".
5.1835 год - сборник повестей "Миргород" и знаменитый "Ревизор".
6.1841-1842 годы - выход в свет первого тома "Мертвых душ".
7. 1847 год - "Выбранные места из переписки с друзьями". Критика Белинского.
8. 11 февраля 1852 года - уничтожение второго тома "Мертвых душ".
<span>9. 21 февраля 1852 года.</span>
Дагни пошла за шишками и встретила Эдварда. Он хотел ей подарить подарок, но сказал что через 10 лет. Он поомог ей донести корзину до её дома, а там она попросила его остаться на чай, но он отказался. Друзья говорила что его дом похож был на дом дровосека. Дом украшал лишь рояль, но из мебели был диван. На нём умещалось около 10 гостей и Григ не решился его выбросить.
Дагни отправилась к дяде и тёте, чтобы сходить в театр. А театр- её подарок на 18-ти летие. Та ей подобрали красивое платье, потому что её дядя и тётя работали в театре.
Когда она с тётей и дядей пришла в театр, там она услышала своё имя внезапно, это и был подарок длянеё. Играла музыка, она была очень красивая. Она не сдержалась и заплакала от радости.
Могу помочь только так. А то, что твоя сестра не прочитала Паустовского за лето, это её проблемы.
